Високий Вал (VAL.UA) – найстарше онлайн-видання Чернігова, засноване ще 2001 року Олегом Головатенко. Неодноразово сайт було визнано найвпливовішим ЗМІ Чернігівщини. Останні два роки над проектом працює нова команда, нам вдалося сформувати потужний колектив журналістів та операторів. Творчий напрямок видання нині очолює головний редактор Юрій Михуля.
На сьогоднішній день, середня відвідуваність сайту складає близько 10 000 унікальних користувачів на добу. Спільнота «Високого Валу» у Facebook - налічує близько 14 000 підписників. Це одні з найбільших показників серед чернігівських медіа. Улітку 2018 року ми відновили випуск однойменної газети.
11 листопада 2018 року розпочався новий етап в розвитку нашого ресурсу – ми оновили дизайн сайту та запустили мобільну версію. Цим самим зробили VAL.UA максимально зручним для читачів. Разом з цим ми змінюємо і наповнення сайту.
"Високий Вал" відкритий до співпраці з журналістами та зацікавленими у поширенні інформації медіа структурами.
З повагою, керівник проекту «Високий Вал» Артем Євминець
Наші координати:Ежедневно под пулями - привычное дело
Хотя семья Владимира Вильховика была далека от религии, но мальчик сам с детства бегал к церкви и в вере своей не сомневался. Мечтал стать сварщиком и, как тогда велось, военным или моряком. Но судьба сложилась по-другому. Получил профессию наладчика холодильно-компрессорных машин в техникуме. А потом пошел служить в армию.
- Мой призыв был раз за месяц до ввода советских войск в Афганистан. Одной из первых туда попала Витебская дивизия. Я тоже был в ВДВ, «учебку» проходил в Литве, но мы знали, что лучших распределят туда. Поэтому уже 5 мая 1980-го я был в Кабуле, - вспоминает Владимир. - Когда вышли из самолета, едва стояли на ногах - перепад высот сказался, жара. Времени прийти не было - сразу к службе. Попал в боевой батальона выполнял задачи по всему Афганистану. Быт, как на войне, - скромный. У нас не было матрасов, простыней, полгода даже мест не было - сбивали какие-то нары из ящиков от снарядов. Зато оружие всегда была при себе и наготове. Одним словом, полевые условия: котелки, вши и все, что с этим связано.
Батальон Владимира Вильховика не просто так назывался боевым. Для тех, кто доставлял воинам боеприпасы или еду из дивизии, даже переночевать в этом лагере - было, как побывать в боевых действиях. Сами же солдаты даже перестали замечать постоянный обстрел.
- Душманы начинали обстрел ежедневно от 16.30 где-то и пока не начнет светать. Если на полчасика опоздают, то нам уже даже вроде чего-то и не хватает. Пули постоянно свистели над палатками, как рой мух. Для нас это было, как фон, - говорит мужчина.
Многие из той войны человек, как и все воины, рад был бы просто забыть, вычеркнуть из памяти. Но так не получается: то отпустит, то опять нахлынут воспоминания. И только теплая память настоящую боевую дружбу успокаивает.
- Какие радости на войне? Как-то стояли с товарищем на посту. Он пробрался на кухню к своему земляку и раздобыл нам буханку хлеба на двоих и сахара. Вот и радость. Радость была, когда раз в десять дней получали сгущенное молоко и сразу залпом его выпивали. Вспоминаю, как три дня был на грани смерти - заболел лихорадкой. А парень из Дагестана меня выхаживал, как ребенка. Между учениями бегал на кухню к землякам, принимал чай, охлаждал его в течение под нарами и поил меня. Это была настоящая дружба, - вспоминает «афганец».
На службе бывало разному: приходилось и раз двадцать за месяц сидеть в засадах. А в дни Олимпиады в Москве батальона пришлось участвовать в очень широкомасштабных боевых действиях. Но Бог хранил Владимира, и муж целым вернулся домой. Однако тяжелые испытания ждали уже после войны.
- Труднее было приехать домой и увидеть своих одноклассников, товарищей, которые были в Союзе, веселых и беззаботных. Тогда, в 81-м, если и показывали Афганистан, то лишь как мы цветы сажаем. А я приехал оттуда голодный, с вшами. Этот контраст очень бил по психике. Многие наши товарищи сломалось, - вздыхает отец Владимир.
Жизнь не сразу с войны привело Владимира в служении Богу. Сначала работал слесарем на заводе, потом клал кафель. Но ходить в храм не прекратил. Крестился в 27 лет. А однажды пришел договариваться о собственном венчании. В то время человек только переехал в Чернигов, еще не было ни прописки, ни работы. Вот настоятель и предложил ему нести послушание пономаря. Затем Владимир был рукоположен в диаконы, а затем - и в священники. Параллельно учился в Черниговском духовном училище и Киевской семинарии. Отец Владимир служит Богу уже более 20-ти лет. И все время продолжает молиться за своих товарищей - «афганцев».
«Если выживу - стану священником»
Такое обещание Богу дал под Кандагаром десантник Петр Квашнин, когда во время ожесточенного боя один за другим умирали его собратья, а на оружие надежды уже не оставалось. И обещание свое он выполнил. Более того, в построенном своими силами Свято-Николаевском храме в Чернигове субботам молятся и тех «афганцев», которым вернуться домой не суждено, и за тех, кого судьба спасла.
Семья Квашниным была верующая, поэтому Петр еще с детства ходил в церковь, хотя в Союзе это и не приветствовалось. Но, как и все советские мальчишки, мечтал стать кем угодно, только не священником.
- Мы были воспитаны в комсомоле. И еще в школе играли сценки о священниках и издевались. И я таким же был, - признается Петр Квашнин.
Но все изменила афганская война. К десантного подразделения специального назначения юноша попал почти сразу после призыва. Его группа должна была освобождать товарищей из плена, перехватывать и ликвидировать вражеские караваны с оружием, взрывчаткой и наркотиками, а также сопровождать военный транспорт.
- По несколько дней нам приходилось проводить в горах без пищи. Жара до 60 градусов. Воду часто приходилось пить из грязных арыков. Многие болел желтухой. Боевые действия в горах для нас, безусых солдат, были смертельными. В начало к душманам нередко попадали целые батальоны. Но самое важное - выполнить приказ. В трудные минуты нас спасала настоящая дружба. Ведь там, в чужой стране, мы все стояли друг за друга, - с теплом вспоминает собратьев отец Петр. - Кстати, в спецподразделении служили только украинская. Никто из нас не знал языка талибов. По мнению военных спецов, это предотвращало возможности измены в подразделении. Вообще, ловушек было очень много. Душманы - специфические люди. Когда они молятся, автоматы лежат рядом - забирай. Но только закончилась молитва, стреляют на поражение. Но и их можно понять - они защищали родную землю. Часто слышали от них: «Русский солдат, иди домой!"
А потом был бой, который изменил всю жизнь Петра Квашнина. В горном ущелье под Кандагаром десантники натолкнулись на вражескую засаду. Пули летели со всех сторон.
- Самое стало, когда закончились патроны, а враг продолжал обстрел, - вспоминает мужчина. - Надежды больше не было, поэтому обратился за помощью к Богу: «Господи, если спасешь мне жизнь, я посвящу его тебе»
В том бою погиб почти весь спецназ, но Петр остался жив.
Когда 15 февраля 1989 последние советские солдаты возвращались из Афганистана на родину, Петр Квашнин уже был в госпитале в Тбилиси. От гибели в одном из следующих боев его спас друг, который своим телом закрыл парня от осколков снаряда, который взорвался совсем рядом.
О своем обещании Богу Петр не забыл. Свое чудом спасенную жизнь он посвятил строительству храмов и молитвам за погибших. Свято-Николаевский храм, построенный по его инициативе и с помощью таких же «афганцев» - лишь третий в Украине в память о жертвах той войны. Поставить свечку за здоровье живых и за упокой погибших «афганцев» сюда приходят и сами бывшие военные, и их семьи. А сам отец Петр постоянно молится за своих боевых побратимов.
- Не хочу никаких льгот, только хочу, чтобы был мир на земле. Чтобы наши дети служили в Украину и имели будущее.
Ольга ЧИЖОВА
Газета "Чернігівські відомості"
Вдень 11 квітня росіяни атакували село у Семенівській громаді, яке менше ніж за 10 кілометрів від кордону з РФ. Про це повідомив начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус у своєму каналі в Telegram. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: РОСІЯНИ БПЛА АТАКУВАЛИ СЕЛО В НОВГОРОД-СІВЕРСЬКОМУ РАЙОНІ: ПОШКОДЖЕНЕ СІЛЬГОСППІДПРИЄМСТВО ТА ДИТЯЧИЙ МАЙДАНЧИК «Внаслідок влучання сталася пожежа. Знищений будинок. Це була домівка старости села», – йдеться в
Поліція повідомила про підозру чернігівці, яка вербувала жінок з інвалідністю укласти фіктивні шлюби
У Чернігові 11 квітня зафіксували температурний рекорд, який тримався 60 років
У Сновську у місцевого жителя поліція вилучила танковий кулемет. ФОТО
У Прилуках рятувальники визволили цуценя, яке застрягло поміж бетонних плит
11 Квітня 2025
16:09Росіяни FPV-дронами атакували село в Семенівській громаді: згорів будинок старости. ФОТО
12:25Особливості безболісної лазерної епіляції
11:36У Сновську у місцевого жителя поліція вилучила танковий кулемет. ФОТО
11:00Проверка на полиграфе в Украине — точные ответы от Detector
10:19У Прилуках рятувальники визволили цуценя, яке застрягло поміж бетонних плит
09:35Поліція повідомила про підозру чернігівці, яка вербувала жінок з інвалідністю укласти фіктивні шлюби
09:00Як обрати спорядження для ідеального туристичного походу: корисні поради та рекомендації
08:22На Чернігівщині з 11 квітня на трьох ділянках автодоріг запрацюють TruCAM
07:45У Чернігові 11 квітня зафіксували температурний рекорд, який тримався 60 років
10 Квітня 2025
13:255 причин, чому лофери замінили підбори в офісному стилі українських жінок
12:15Зима не відступає: на Чернігівщині в ніч на 11 квітня прогнозують заморозки
11:55Як відновити старі меблі, щоб вони виглядали як нові?
11:30На Корюківщині у місцевого жителя вилучили ручну гранату з запалом
10:25На Чернігівщині сапери виявили та знешкодили артилерійський снаряд. ФОТО
09:48Выбираем идеальный наряд от Parosh: советы по стилю и сочетаниям
09:25У Прилуках водій в стані наркотичного сп’яніння на легковику збив велосипедиста, останнього шпиталізували. ФОТО
08:22У Чернігові відбулася 44-та (позачергова) сесія міськради: які питання розглянули
07:55Аренда VPS серверов: как выбрать оптимальный вариант
07:35На Чернігівщині чотирьох людей притягнули до відповідальності за незаконний збір березового соку
9 Квітня 2025
15:29Росіяни БпЛА атакували село в Новгород-Сіверському районі: пошкоджене сільгосппідприємство та дитячий майданчик
14:45З чим поєднувати вишиту сорочку чоловіку: образи на кожен день та на свята
14:16На Чернігівщині вночі 10 квітня прогнозують сильні заморозки, а вдень – посилення вітру
13:23Жителька Чернігівщини відсвяткувала 100-літній ювілей
13:00Дизайн проект квартири - ціна питання та що впливає на кошторис?
12:23На Чернігівщині у Ладанському ліцеї доукомплектували осередок «Захисту України»
Дивитися більше новинБез електрики, зв'язку та під обстрілами: як живуть люди села Архипівка, що за 2 км від кордону з
На Чернігівщині попрощались з 6-річною Миланою, яка загинула внаслідок російського обстрілу Гірська
Військовий літак у небі та живий коридор: у Мені попрощалися з пілотом Олександром Мигулею
Хто і як обирав драмтеатр у Чернігові місцем проведення зустрічі військових і виробників дронів у
Лікарні Донбасу, Дніпра та прифронтових регіонів отримали цінне медичне обладнання для порятунку
«Батьківщина» не підтримала насильницьку
У Чернігові п’яний водій намагався втекти від
«Батьківщина» вимагає запровадити мораторій на розпродаж землі до кінця війни – відповідний
З прикордонного обстрілюваного села поліцейські евакуювали родини пенсіонерів
У Ягідному нині ремонтують понад 20 будинків: утеплюють фасади і змінюють дахи
БФ «Надія» передав Державній прикордонній службі 100 fpv-дронів
Протитанковий рів, бетонні піраміди та ДОТи: які оборонні споруди будують на прикордонні