Сьогодні, 11 січня, набув чинності Закон України “Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами”.

Йдеться про ухвалений Верховною Радою 6 грудня 2017 року Закон про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (№4952).

Законом імплементуються положення Стамбульської конвенції у національне законодавство, що дає можливість удосконалити кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство України для боротьби з насильством стосовно жінок та домашнім насильством. Документом вводиться кримінальна відповідальність за домашнє насилля та примусовий шлюб.

У Кримінальному кодексі законом встановлюється, що вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування) карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років. Раніше у цьому положенні визначалося, що зґвалтування - це статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.

Також законом встановлюється, що зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 153-155 цього Кодексу, або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного чи громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

Серед іншого, встановлюється, що зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи карається позбавленням волі на строк від 7 до 12 років.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ВЕЛИКИЙ БЮСТ: ЧЕРНІГІВКИ ПОЧАЛИ ЧАСТІШЕ ЗВЕРТАТИСЯ ДО ЛІКАРІВ ЗА ЗМЕНШЕННЯМ ГРУДЕЙ ВІДЕО

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла 14 років, незалежно від її добровільної згоди караються позбавленням волі на строк від 8 до 15 років.

У випадку, якщо дії, передбачені попередніми положеннями статті спричинили тяжкі наслідки, то це каратиметься позбавленням волі на строк від 10 до 15 років.

При цьому, у відповідній статті Кримінального кодексу міститься примітка: згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.

Також визначається, що примушування особи без її добровільної згоди до здійснення акту сексуального характеру з особою, від якої потерпіла особа матеріально або службово залежна, карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 2 років.

Серед іншого, цей закон доповнює Кримінальний кодекс новим розділом про обмежувальні заходи щодо осіб, які вчинили домашнє насильство.

Також встановлюється, що домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо теперішнього чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, караються громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 5 років, або позбавленням волі на строк до 2 років.

Крім того, примушування до аборту без добровільної згоди потерпілої особи карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого.

Примушування особи до вступу в шлюб або до продовження примусово укладеного шлюбу, або до вступу у співжиття без укладання шлюбу, або до продовження такого співжиття, або спонукання з цією метою особи до переміщення на територію іншої держави, ніж та, в якій вона проживає, караються арештом на строк до 6 місяців або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк.