Розробка сайту 4side development
Меню
logo

«Земля» Довженка – шедевр світового кіно

«Земля» Довженка – шедевр світового кіно
6332 28 Квітня 2015

Сайт «Високий Вал», «Ера-ФМ» продовжують соціально-освітній спецпроект за підтримки національного телеком-оператора «Київстар».

 

Ми запрошуємо вас у цікаву мандрівку «#ВКраїна: сіверські хроніки Довженка»

 

Творчий доробок нашого земляка Олександра Довженка відомий в усьому світі.

 

Кіношедевр «Земля» увійшов до десятки кращих кінокартин усіх часів і народів. І саме рідна Чернігівщина надихала митця!

 

Кожні 14 днів упродовж березня-травня читачі порталу «Високий Вал» та слухачі радіо «Ера-ФМ» матиму2ть можливість познайомитись з унікальними матеріалами, які наша редакція по крупинкам збирала Сіверщиною про Олександра Довженка. Реалізація цього патріотичного проекту стала можливою завдяки підтримці нашого соціального партнеру проекту «Київстар», який і допоміг здійснити подорожі Сіверщиною.

 

Наші журналісти, в пошуках унікальної інформації, об’їхали Сосницьке Придесення – місця, де народився, зростав і творив геній кінематографу Олександр Довженко. Ми поспілкувались з чималою кількістю фахівців і зібрали для вас багато цікавого. 

 

8 квітня виповнилося 85 років від дня виходу на екрани фільму Олександра Довженка «Земля». Йому судилося стати знаковим у творчості Олександра Петровича, візитною карткою його творчості, перлиною світового кіно… і одним із найбільших розчарувань митця, за яке його цькували радянські пропагандисти.

 

«Земля»: від ідеї до втілення

 

«Про роботу над фільмом дізнаємося від самого Довженка з його щоденникових записів, вірніше з рукописної копії записів, що зберігалася у архіві музею кіностудії імені Довженка і були опубліковані Сергієм Тримбачем у його  книзі «Олександр Довженко: Загибель богів», розповідає головний зберігач фондів Сосницького музею Олександра Довженка Оксана Плотник.

 

За її словами, 6 травня 1929 року Довженко прочитав в газеті  маленьку замітку про загибель сільського комсомольця, що проклав на полі першу борозну і був убитий куркулями. «Ночью думал о его судьбе. О его похоронах. Гроб на плечах крестьян. Яблоки касаются его мертвого лица».

 

Розпочав роботу над сценарієм з епізоду смерті діда. «Умирает, а вокруг плоды осени – яблоки, груши. Не знаю, будет ли сценарий, но я все время о нем думаю».

 

Це було 10 травня, а 17-го він пише: «Написал уже основу сценария. Не могу найти названия к будущему фильму».

 

Він навіть прочитав сценарій перед знімальною групою і пообіцяв премію тому, хто придумає назву з одного слова. Він не визнавав багатослівних назв, вважав, що одне слово повинно висловлювати всю суть кінофільму.

 

Та назву придумав сам. «Земля» и только «Земля». Ясно, точно и конкретно».

 

І якщо оглянути Довженкову фільмографію, то дійсно, лише три його художні фільми мають назви з двох слів «Ягідка кохання», «Сумка дипкур’єра», «Поема про море»; всі інші з «ясними і точними» найменуваннями : «Звенигора», «Арсенал», «Земля», «Іван», «Аероград», «Щорс», «Мічурін».

 

Для зйомок фільму група виїхала в село Яреськи Шишацького району на Полтавщині. В цьому селі, славному своєю красою, Олександр Петрович уже знімав фільм «Звенигора». А вперше потрапив митець сюди завдяки художнику Василю Кричевському (у Яреськах мав дачу рідний брат Кричевського Федір), коли шукав натуру для зйомок «Звенигори» і ніяк не міг знайти підходящої місцевості... 

 

Цей край зачарував Довженка красою природи і добрими, щирими людьми. Тут він знімав не лише «Звенигору» та «Землю», а й епізоди фільмів «Іван» та «Щорс».

 

Що стосується підбору акторів, то на ролі Василя, Хоми, діда Семена актори були визначені одразу ( ними стали Семен Свашенко, Петро Масоха та Микола Надемський відповідно). А на роль батька Василя Опанаса Трубенка Довженко запросив місцевого актора-аматора з сусіднього села Ромен, який за професією був пічником, а «для душі» брав участь у драматичному гуртку.

 

В документальній повісті Василя та Ванди Лисів «Довженко в Яреськах», основаної на спогадах жителів цього села,  говориться, що Довженко після перегляду в сільському клубі вистави « Глитай, або ж Павук» звернув увагу на актора, що грав роль Павука. Він згадав, що знімав його в масовій сцені серед гайдамаків у «Звенигорі» і запросив на бесіду. 

 

«Сидячи у світлиці Корсуна (Костянтин Корсун, брат Федора Корсуна, в якого Довженко квартирував) за столом навпроти Степана Шкурата, Довженко уважно розглядав свого співрозмовника. Високий, кремезний. Руки, як весла, а кулаки, мов цеглини. Випукле надбрів’я, глибоко занурені вуглинки-очі.

 

Виділявся Шкурат широкими плечима і дужим басом. Усе, що притягувало Довженка в людях, було в Шкурата: сором’язливість, духовна чистота, природний такт, гумор і працелюбність.» На той  час Степану Йосиповичу було вже 50 років і не було досвіду роботи перед камерою. Але режисер розгледів у ньому талант актора-трагіка і крім «Землі» зняв у фільмах «Іван», «Аероград», «Щорс».

 

Чомусь була проблема з роллю попа, ніяк не могли знайти актора. Оператор і помічник режисера Лазар Бодик їздив аж у Москву і привозив театрального актора Володимира Михайлова-Лопадіна.

 

Що стосується однієї із головних жіночих ролей – сестри Василя Наталі, то її зіграла тоді молода і перспективна акторка Олена Максимова. Загалом у її доробку понад 80 кінокартин та звання заслуженої артистки РСФРР. 

 

Та до історії радянського кінематографу вона увійшла не завдяки цьому, а одному із епізодів «Землі», де вона зіграла повністю оголеною. І це у 1930 році, за часів Сталіна!

 

Щоправда, радянський глядач цих кадрів так і не побачив, їх, як і багато інших не пропустили цензори. Вже після завершення Другої світової при створенні Держфільмфонду СРСР знайшли нецензуровану версію «Землі», яка дуже близька до оригіналу і містить, певно, першу і одну із небагатьох у радянському кінематографі еротичних сцен.

 

Оголена сцена Олени Максимової. Певно, перша у Радянському Союзі

 

 

Також у фільмі в ролі сестри Василя зіграла і дружина Довженка Юлія Солнцева.

 

Незмінними провідником і помічником у цій подорожі стане http://vkraina.com – унікальне інтернет-зібрання давніх європейських мап нашої країни.

 

ПРИМІТКА: Весною 2014 року українцям безкоштовно став доступний ще й мобільний додаток Vkraina для Windows 8 та Windows Phone 8.

 

Посилання на Vkraina у AppStore: http://bit.ly/WnkCnW.

 

Посилання на Vkraina у Google Play: http://bit.ly/1lEPf4e.

 

 

До речі, населені пункти Сіверського краю, пов’язані з народженням та дитячо-юнацькими роками Олександра Довженка, можна знайти на стародавніх картах на сайті http://vkraina.com.

 

Зйомки в основному проходили в Яреськах. З  серпня знімали в Києві: в Голосієві, в Китаєво, в деяких селах під Києвом. У вересні їздили на зйомки в Сухумі, де ще стояла літня погода. Потім знову до Києва.           

 

Цікаво, що до Сашка приїздив у гості з Сосниці його батько «Я показал ему незаконченную копию «Земли». Он спросил меня «Это все сделал ты?» – и заплакал», –  записав Довженко у щоденнику.

 

Кінофільм «Земля»

 

 

Між колективізацією та буржуазним націоналізмом: про що хотів сказати Довженко

 

Початок колективізації на селі. Навкруги багата, пишна природа. Іде одвічний кругообіг життя. В саду помирає добрий дід Семен. Помирає тихо і спокійно. Поряд малюк грається яблуком. Життя продовжується, і ніщо не порушує його звичного ритму. Але молодь села хоче жити по-новому: купити трактор, організувати артіль і працювати разом. На чолі молоді – онук діда Василь. Його батько Опанас не підтримує сина.

 

 

Та колгосп виникає. В село приїздить трактор, переорюються куркульські межі. Куркульський син Хома підстерігає Василя вночі, коли той повертається з побачення і від надміру почуттів танцює гопак, і підступно вбиває його. Ховають Василя всім селом, без попа. Після цього селяни сприймають новий лад. Мати Василя народжує дитину. 

 

Народжується нове життя в родині Трубенків, і в селі, і в усій Україні. – так у декількох абзацах можна описати зміст фільму «Земля». «Та за сухим описом сюжету є набагато важливіші деталі, які дозволяють глибше зрозуміти, що нам хотів сказати митець», -  говорить Оксана Плитник.

 

Характерною для цієї роботи режисера є усвідомлення України як земного раю. Самі зйомки розпочинаються не із опису головних героїв, а із нагадування про багатство нашої землі: яблука у садах, жито, соняшник у полі... Звідси і спокуса за будь-яку ціну отримати таку родючу землю.

 

У боротьбі за неї, як виявляється, не має значення навіть людське життя.

 

Весь світ облетіли Довженкові яблука, облиті дощем, прекрасні поля, що хвилюються під вітром, красива дівчина з одухотвореним обличчям біля квітучого соняшника, картина літньої місячної ночі, танок закоханого парубка. Крім того, фільм сповнений метафор, що викликають філософські роздуми про життя і смерть, про вічність.

 

 

Нищівна критика у СРСР і світове визнання «Землі»

 

Що ж викликало обурення критиків? Адже у фільмі йдеться про перемогу нового ладу, засудження куркулів, прийняття нових законів, навіть заперечення існування Бога вустами згорьованого батька, що втратив сина, віра в світле майбутнє.

 

Довженка звинуватили в буржуазному націоналізмі, надмірному натуралізмі, преклонінні перед природою.

 

Олександр Фадєєв, Всеволод Пудовкін і, нарешті, Дем’ян Бєдний не повірили в щирість Довженка. На їх думку, він показав старе куркульське село таким багатим, ситим і задоволеним, що незрозуміло, навіщо селянам прагнути до чогось нового, навіщо трактор, навіщо вбивати одне одного?

 

І вони, певним чином, мали рацію. Як відзначає відомий український кінокритик Сергій Тримбач: «Його фільм – і з плином часу це ставало все очевидніше – оповідав не про колективізацію, а про чар космічних гармоній, про естетичну красу землеробського міфу. Про те, що Відродження нації і людства може здійснитися тільки тоді, коли повагаються закон природи і буття.

 

 

Ось міркування Дем’яна Бєдного у фейлетоні «Філософи»:

 

«Земля»  – кулацкая кинокартина.

 

На ней показана нам Украина

 

Кулацки-румяная,

 

Сытая, пьяная,

 

Дебелая, прочная,

 

Нарядная, сочная…».

 

«Грязный трактор тут выдумка. Так. Привходящая.

 

А жизнь настоящая,

 

Жизнь вечная – вот:

 

Беременной бабы живот,

 

Поле ржаное,

 

Яблочко наливное,

 

Подсолнух, арбуз на бахче…

 

А не трактор в горячей моче…

 

І ще один нищівний кпин від радянського пропагандиста. Мова про сцену, коли в тракторі закінчилась вода і хлопці знайшли вихід – заповнили радіатор власною сечею.

 

«Раптом комусь спало на думку:

 

 – А ми, товариші, пива напилися в місті?

 

Напилися!

 

Напилися!

 

Напилися!

 

(І все на їхніх обличчях написано!)

 

– Так чого ж вам, хлопці, думати? Хай рятує ідею наша пивна підзарядка!

 

Інша сцена, про яку ми вже розповідали раніше – метання оголеної нареченої Василя у відчаї після його смерті.

 

Из картины «Земля» оголение

 

Распалившейся девушки – вон!

 

Безобразное «орошение»

 

Опозоренье трактора – вон!

 

Гопак на три четверти – вон!

 

Ці сцени були вилучені з фільму:

 

Фейлетон Дем’яна Бєдного у віршах «Філософи» вразив Довженка так, що він, як сказано в Автобіографії, «буквально посивів і постарів за кілька днів. Це була справжня психічна травма». А тут виявляється, що критика фільму розпочалася ще до його створення.

 

В записі Довженка від 23 травня 1929 року читаємо: «Зашевелились критики. Что-то промелькнуло в газетах, пытаясь уничтожить еще не осуществленный замысел».

 

На екрани фільм вийшов у скороченому «відцензурованому» вигляді. Та вже за декілька днів після прем’єри його заборонили до показу у Радянському Союзі. Засмучений Довженко разом із Юлією Солнцевою виїхали за кордон.

 

Ось що Довженко писав напередодні поїздкт у листі Сергію Ейзенштейну: "Можете ви разом з товаришами, або з Чапліним, або ще з ким-небудь виписати мене - страшно подумати - в Голлівуд хоча б на один місяць, надіславши мені візу. Я не знаю мови, але я все побачу, Сергій Михайлович. Мені дуже хотілося б запропонувати Чапліну один мій сценарій. Якби він йому і не підійшов, він міг би знайти в ньому для себе кілька цікавих речей. У нас в цей час ставити його не можна ". Є свідчення, що Чарлі Чаплін (125 років з народження якого, до речі, виповнилося цього року) високо цінував творчість українського режисера і в одній зі своїх промов сказав, що "слов'янство поки що дало світові кінематографії одного творця - мислителя і поета, Олександра Довженка ".

 

У Європі фільм набуває неабиякого розголосу. Свідченням цьому - «Земля» із шаленим успіхом демонструється у Берліні, Лондоні й Парижі, а після прем’єри фільму на Венеціанському кінофестивалі Довженка називають «Гомером кіно»…

 

…У 1958 році, за два роки по смерті митця, в результаті міжнародного опитування критиків бюро  по історії кінематографії на Брюссельській всесвітній виставці фільм «Земля» було визнано (серед дванадцяти світових фільмів) «кращим фільмом усіх часів і народів». Причому, витвір Довженка був єдиною із всіх «німою» кінокартиною.

 

Про переживання, духовні тривоги Довженка, у тому числі й під час створення фільму «Земля», ви дізнаєтесь із матеріалу, присвяченого щоденнику нашого видатного земляка. Він з’явиться на сайті Високий Вал вже за 14 днів. Слідкуйте за анонсами на радіо «Ера-ФМ»!

Коментарі

Читайте також Вкраїна

Не пропустіть Всi новини

Звіт мера, декомунізований Федоров та квартира через 34 роки...

Понад 700 призовників присягнули на вірність українському на...

Сімейний лікар. Етапи визначення для чернігівців. ВІДЕО...

У Козельці майже 30-річний медапарат нарешті замінили на нов...

З Прилуччини відправили майже 2-тонну посилку воїнам Збройни...