Сьогодні міжнародна спільнота відзначає День сміху. Чи не кожен цього дня намагається розіграти своїх знайомих та друзів, або ж хоча б пожартувати над кимось. Втім, є категорія людей, для яких це свято «професійне», адже дарувати посмішки тисячам людей – це чимала праця, що займає багато часу та потребує інтелектуальних ресурсів.

Один з найпопулярніших гумористів Чернігівщини - Артем Дамницький з Прилук. Лише у Чернігівській лізі його монокоманда «Тобі Альдервейрельд» тричі ставала чемпіоном (у сезонах 2013-го, 2015-го та 2016-го років). Бере участь в інших лігах. У минулому році Артем став чемпіоном в семи лігах та виграв чимало кубків.

Кореспондент Високого Валу  поцікавився більш  детально про діяльність Артема Дамницького.

- Взагалі на КВНівській сцені скільки років?

- Були передумови до старту (якщо можна так сказати) у шкільні роки – команда «Бригада юних пожежників». Потім під час навчання у виші повністю ця діяльність згорнулась (чомусь здавалось, що вона неперспективна і нецікава). А коли ж закінчив виш – знову повернувся на сцену в 2010-му-11-му році. Грубо кажучи, десь повних 6 років на сцені (разом з виїздами). Я вважаю, що команда, що грає тільки в себе вдома, живе не зовсім повноцінним життям, тому що граючи в себе вдома ти знаходишся у зоні комфорту, а коли приїздиш у нове місто – починаєш все з нуля, тобі треба завоювати прихильність як публіки, так і журі. В цьому весь інтерес.

- Ви назвали «Тобі Альдервейрельд» командою, але фактично на сцені глядачі бачать одного учасника. Можливо, за Вами ще є «армія»?

- Ні, «армія» не стоїть, це, в принципі, одна людина і є. Але у цьому сезоні Чернігівської Ліги КВН ми в новій іпостасі, нас троє – це команда «Ветерани Космічних Військ». Це об’єднання «Тобі Альдервейрельд» і команди «Збірна двору», київська. Ми з хлопцями давно добре спілкувались і дружили. Років два тому теж була спроба об’єднання, але потім «не зрослось» - було чимало проблем внутрішніх і зовнішніх. І ось через два роки ми знову повернулись до цієї ідеї, і поки задоволені цим фактом. Ніби є якась віддушина і певний відступ від старого формату, де доводиться бути статичним та злим. (сміється). Цей проект більше для душі, але з прицілом на щось більше. Є певні амбіції, не буду їх розкривати.

- Брати участь у КВН краще самому чи ж колективно?

- Чесно кажучи, за всі ці роки мені стало простіше грати самому, тому що немає цього процесу репетицій і якихось зборів (хтось пішов покурити, хтось – попити води, хтось ще не переодягнувся і таке інше). А коли ти сам, то твоє будь-яке переміщення по вулицях міста – це вже свого роду репетиція. В плані організованості бути самому, звісно, легше. Але коли граєш сам, то нема з ким розділити перемогу: ти переміг – лише відчуття подоланої вершини, а так – ти радієш за себе, за хлопців, за те, що колективна праця принесла плоди.

- Окрім участі в КВНі Ви також виступаєте організатором багатьох ліг…

- Так, ми з Артемом Широким багато років тому заснували український КВН-портал «kvnua.net»  і, грубо кажучи, саме з нього й пішла певна мережа ліг. Я був організатором Ліги в Прилуках (там уже шість сезонів), Артем – у Чернігові. І ми подумали, що в нашій області є ще достойні міста. Наша ціль – привозити КВН у невеликі міста, в яких не так багато заходів. Ідея подобається містянам: вже другий сезон Славутицької ліги пішов у нас, у цьому році перший сезон проводить Ніжинська ліга КВН. Головний критерій у цьому – це любов глядачів:  поки заходи ці збирають аншлаги – значить ми це робимо не даремно, значить, це комусь треба.

- А щодо рідного міста – Прилуцька ліга КВН є?

- Так, є, але ми вирішили зробити невелику паузу: навесні ми не проводили ігор, а вирішили привезти спецпроект, присвячений 7-річчю ліги  - концерт команд Ліги Сміху. Аналогічний тому, який був у Чернігові наприкінці січня. Ми вирішили дати людям скучити за КВНом. У Прилуках трошки інша система: якщо в Чернігові повноцінний сезон (фестиваль, чвертьфінали, півфінали і фінал), то там кубкова система – це теж така авторська розробка, свого часу ми першими її ввели: розігруємо весняний, осінній і зимовий кубок. З них по дві кращі команди розігрують суперкубок сезону. Тобто, якщо в Чернігові команда повинна пройти дистанцію в 4-5 ігор, то для того, щоб стати чемпіоном у Прилуках, достатньо виграти дві гри.

- Ви також двічі брали участь у фестивалях Ліги Сміху.

- В минулому сезоні вдалось дійти до гала-концерту, коли формат монокоманд був новим і свіжим, а у цьому році вже стало дуже багато монокоманд і, певно, учасники побачили, що у такого формату є шанси на життя. У цьому році «Тобі Альдервейрельд» так як і «7*Я» (Чернігів) зупинились на другому турі. Але в кулуарах говорили, що в цьому році я був за крок, але вирішили дати шанс іншому колективу замість мене. Ніяких образ та розчарувань немає, це гра. Або я повернусь через рік сильнішим, або ж прийде розуміння, що одна людина в команді – це не формат, особливо для телебачення.

- Який висновок Ви для себе зробили після участі у фестивалі Ліги Сміху?

- Це просто досвід, який слід накопичувати: досвід зйомок, досвід роботи з геніальними редакторами, які виховали всю еліту КВН, яка вийшла з-під їхнього крила. Андрій Чивурін – протягом багатьох років він був редактором Вищої ліги КВН в Росії, а після того, як розпочалась ситуація в нашій країні, він повернувся сюди і, в принципі, продовжив робити те, що і там. Якщо ж ми подивимося на КВНівський продукт в Росії, то (і на мою суб’єктивну думку, і на думку дописувачів на різних КВНівських гумористичних пабліках «ВКонтакте») «Ліга Сміху» поки лідирує за рахунок свіжості, несподіваності та відсутності політичних факторів.

- Ваші виступи бувають з елементами політики, інколи – драматичні. Як Ви оцінюєте свій гумор? Що саме Ви хочете ним донести?

- Першочергово - це усвідомлений крок внесення ноток соціальності. Тому що завжди, коли тобі максимально добре, треба пам’ятати, що є люди, яким не дуже класно і для того, щоб про це не забували навіть у самі кльові моменти - я це роблю. Так, це десь буває у збиток гумору, але моя така позиція і я не соромлюсь її висловлювати. І я це роблю не для показухи, а тому, що мені так хочеться.

- Взагалі, гумор – це Ваше хобі чи покликання?

 - Це хобі, яке переросло у вид роботи. Скажімо так: основне, що дав гумор, що дав КВН – це чудові знайомства, які просто на рівному місці не знайдеш. Всі КВНники не дурні, адже людина, яка не розвинена інтелектуально, вона не напише хороших жартів. Тому КВН – це в першу чергу цікаві люди, це тусовка, яка оточує. КВН – він багатогранний, він розвиває безліч талантів: це і танці, і співи, і гумор. Людина, яка пройшла школу КВН, «не загубиться» в інших проектах.

- Як «народжуються» Ваші жарти?

- Чесно кажучи, останнім часом все рідше пишу нові. Більше «виїжджаю» на архівах. А в цілому – гумор навколо нас. У всьому є щось смішне, просто треба парадоксально і в правильному руслі подати.

- Чи часто Вас друзі просять пожартувати «про що-небудь»?

- Насправді я людина дуже зайнята, і мої друзі - люди, які у цій сфері працюють… Чомусь усім здається, що ми постійно жартуємо і постійно сміємось. Ні, все звично, проходять абсолютно спокійні бесіди. Ми на сцені все це віддаємо, а за лаштунками ми залишаємось самими собою. Зрозуміло, що не без гумору, але нема такого, що «КВНник, нумо, пожартуй!» - це стереотип. Хоча інколи виникало, в принципі, і не однократно. Особливо після потрапляння в «Лігу Сміху», після «Розсміши коміка». Вдень, коли виходиш на вулицю (Прилуки – місто невелике), то люди ще соромляться підійти, а ввечері коли виходиш прогулятись, і хлопці вже підвипили, починають: «О, дивись, він пішов»… є певні моменти. Насправді це все забавно. Я розцінюю це з гумором.

- Які Ваші подальші творчі плани?

- Скоріше за все восени на каналі ICTV вийде новий гумористичний проект під назвою «Комік на мільйон», ваш покірний слуга в ньому бере участь. Це новий формат. Якщо та сама «Ліга Сміху» - це змагання команд, то тут змагання, в першу чергу, окремих гумористів, які змагаються за головний приз – роль у комедійному серіалі та квартиру в Києві. У цьому проекті я беру участь, але його зйомки тривають, і як далеко я зайду – слідкуйте за новинами, читайте Інтернет – це інколи корисно!