Справжній аншлаг був учора, 30 вересня в залі облмуздрамтеатру на концерті гурту «Бумбокс», який відбувся в рамках Міжнародного туру «Голий король».

Про новий однойменний міні-альбом, свою творчість,  взаємини з іншими колективами,  а також те, з чим асоціюється місто Чернігів та про що варто знати прихильникам фронтмен гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк розповів на прес-конференції перед концертом. 

Голий король – це про мене

У співака часто запитують: про кого ця пісня? Хтось асоціює її з конкретними політиками, Андрій же говорить, що пісня про кожного з нас, у тому числі й про нього.

На запитання, чому на пісню «Голий король» знято два кліпи Андрій розповів, що йому сподобався перший варіант, хлопцям – другий. І не дарма ж до Києва приїхав Білоруський вільний театр -  цю версію варто було оприлюднити.

 «Вони голі королі справжні. Я мрію колись привезти їх в Україну з їх виставами», - розповів фронтмен «Бумбоксу».

А про новий міні-альбом зазначив наступне: «Я розглядаю цю платівку як продовження платівки «Люди» і з них двох збираю великий лонг-плей. Якщо їх поставити разом, то це буде один невеликий альбом, розтягнений на два чи три роки релізу і на два тури. Навесні ми трошки поїздили по Європі. Був великий тур на підтримку «Людей» Україною, а нам все мало. І ми вирішили ще одну платівку видати і покататись ще», - розповів Андрій Хливнюк.

Спи собі сама

Розповчався концерт «Бумбокса»  в Чернігові «Голим королем». Завершилася програма  піснею Андрія Кузьменка «Спи собі сама», яку Андрій заспівав на концерті-пам’яті свого товариша - Кузьми.

Андрій Хливнюк розповів, що ця пісня йому дуже подобається і час від часу вони  її включають у програму своїх концентрів.

Цікаво, що автор «Спи собі сама» живе в  Тернополі і грав у команді «Нічлава». «Якщо ви побачите їх афіші – ідіть на їх концерти. Тому що виявиться, що там багато пісень, які всі знають, а автора – не всі», - зазначив Андрій Хливнюк.

Яку касету не впхни – бумбокс гратиме

Загалом Андрій Хливнюк розповів, що схвально ставиться до каверів, адже свій творчий шлях розпочинав саме з них.

«Ми «Бумбокс» - ми граємо все, що завгодно, яку касету не впхни, то ми граємо це. І для цього ми й назвались так. Я був вокалістом кавер-бенду колись. Він називався Acoustic Swing Band, ми грали свінг часів до і після трошки Другої світової війни в оригінальному звуці в 2000-х і на нас ходило до чорта людей. Чому б і не грати кавери?», - розповів виконавець.

Також Андрій зізнався, що коли чує свої старі пісні по радіо, то намагається переключити станцію якомога швидше. Адже тоді є усвідомлення того, що було б варто змінити в піснях аби вони звучали краще.

Прихильникам на замітку

В одному з інтерв’ю Андрій Хливнюк розповідав, що коли стрибає зі сцени до фан-зони – його розбирають на сувеніри. А які  сувеніри та подарунки йому дарують прихильники?

Під час приїзду до Чернігова Андрієві  подарували кулон зі старовинним символом міста,  «захалявні книжечки» - різні речі.

«Дарують різні тістечка, солодощі самі роблять, але Ви мусите знати, що музиканти ніколи не їдять солодке те, що їм дарують слухачі. Є така традиція: не давати автографи на грошах – тому що там є автограф голови Нацбанку і не їсти солодощі, які готують слухачі. Тому що чорт знає, що вони туди підсипали», - напівжартома зізнається Андрій.

Про Чернігів, «Димну суміш» і «Басту»

За тривалий час існування гурту та гастролювання Україною зазвичай у «Бумбокса» виникають асоціації з тим чи іншим містом. В переважній більшості вони хороші.

«Чернігів…ми дуже рідко буваємо тут. І зараз, коли вже статус таких «легендарних», вибачте, і коли ми були на супер-супер актуальними, і тоді, коли нас взагалі ніхто не знав – чомусь Чернігів нас оминав. За цей період ми були разів зо три в Чернігові, максимум чотири. Але хочеться сюди їздити», - розповів Андрій Хливнюк.

Разом з тим він розповів, що товаришує із уродженцем Чернігова лідером гурту «Димна суміш» Олександром Чемеровим та зізнався, що у майбутньому вони планують втілити в життя спільний проект. Втім, що це конкретно буде – говорити зарано.

«Скажімо так, я знаю на пам'ять тексти цієї команди, платівки їх люблю і як продюсера поважаю Сашка», - розповів фронтмен «Бумбоксу».

Понад п’ять років тому «Бумбокс» записав спільний трек із російським гуртом «Баста». Нині ж їхні взаємини зовсім не схожі на товариські. Андрій Хливнюк писав відкритий «гострий» лист до Василя Вакуленка (лідера «Басти») щодо його виступів у Криму, на який не забарилась відповідь.

Щодо нинішніх їхніх взаємин  Андрій Хливнюк прокоментував: «Здається, в «Іліаді» є такий текст: коли ця війна скінчиться, ми будемо пам’ятати не ярість, не жагу до битви наших ворогів, а мовчання наших друзів. Якось будемо жити, побачимо, я не думаю, що це велика проблема. Якщо ми зустрінемось – навряд чи буде бійка, але шкода що збільшується кількість тих, кому тиснути руку вже не так приємно. Це шкода», - сказав він.

Батьковий бабінний магнітофон та сцена замість техперекладу

На запитання, на якій музиці він виріс, Андрій Хливнюк, занурюючись у свої спогади, немов з ностальгією відповідає:

«Мій тато крутив якісь ВІА, у нього був бабінний програвач. І я йому дякую дуже за це. Потім пізніше я зустрів голову цих ВІА на концерті в Москві на його концертному майданчику, мені було цікаво почути всі історії. Здається, «Цветы» він любив пісню. Я тільки потім дізнався, що вони були в гостях у Джона Ленона, він їх запрошував до Нью-Йорку, якими мультимільйонними тиражами їх випускала «Мелодія» і скільки насправді отримували тоді люди за свою над популярність. Мама моя любила і любить тріо «Мареничі», любить Ніну Матвієнко і мені теж подобається така музика. Єдине – що її досить важко слухати, тому що тебе починає трясти фізично, біжать мурахи по шкірі. Це дуже сильна музика, вона не на кожен день. А взагалі крізь шпаринку радянського інформпростору щось потрапляло. Мені дуже пощастило з вчителями і багато з них були меломанами. І мій вчитель з технічного перекладу в Черкасах в школі був меломан і давав мені на заняттях слухати різу музику: Рея Чарльза, Бітлз – дуже різну. От. І може техперекладача з мене класного і не вийшло, але, бачите інший результат».

Замість епілогу

Тур «Голий король» триває. Потім після невеличкої відпустки, наприкінці зими – на початку весни розпочнеться студійна робота над тими матеріалами, які «народились» під час туру.