Вісімнадцятирічний чернігівець Святослав Мітрошин – випускник 30-ї міської середньої школи – майбутній солдат-контрактник. Він відібраний для служби в елітній частині – окремому полку спецпризначення, що в Хмельницькому.
Заповітною мрією хлопця завжди була служба в армії. Наприкінці січня він і ще 70 чернігівців – кандидатів у контрактники відбудуть до навчальних центрів Збройних Сил України.
Перші три місяці Святослав здобуватиме професію розвідника у навчальному центрі, що в Кіровограді.
Батько хлопця – Володимир Віталійович – був підполковником, льотчиком-випробувачем у винищувальній авіації, дідусі теж колишні військові. З сім’єю Святослав об’їздив чимало гарнізонів, побував і на Кавказі і в Монголії, про службу в армії дізнався не з чуток, і змалку мріяв стати військовим.
Чудовий вишкіл Свят отримав під час навчання у школі зі спортивним нахилом та в юнкорівській хокейній команді «Спартак» (Санкт-Петербург). В команді він спочатку був захисником атакуючої ланки, а пізніше воротарем. На той час «Спартак» тримав друге місце в Росії, а в Північно-Західному регіоні країни – перше. Серед знайомих Святослава такі видатні гравці як Павло Буре і В’ячеслав Фетисов. На згадку від них молодому хокеїсту лишились автографи і футболка з написом «НХЛ». А тренер команди на прощання подарував Святу ключку виробництва відомої фірми «Кохо».
Лише шість років тому сім’я Мітрошиних переїхала з Санкт-Петербурга на свою історичну батьківщину – Чернігів. Навчаючись у старших класах Чернігівської школи Свят ніколи не забував про спорт, самостійно тренувався, ходив до спортклубу. Після успішного завершення школи хлопець здобував спеціальність слюсаря в Чернігівському державному професійно-технічному училищі. Тут у нього виникло нове хобі – файєршоу, маніпуляції з вогнем. Бажання досягати чогось нового і випробовувати себе у Свята в крові.
У Кіровоградському навчальному центрі Святослава чекають стрибки з парашутом, долання різноманітних перешкод, навчання майстерного володіння усіма видами стрілецького озброєння, зокрема і снайперською гвинтівкою, та багато інших випробувань.
Мама майбутнього розвідника, Тетяна Олексіївна, бажання сина стати контрактником підтримує, вона – дружина офіцера, вважає що служба в армії почесна і підходить тільки для справжніх чоловіків.
До речі, Святослав, після закінчення свого першого контракту планує навчатись у військовому виші й стати офіцером.
На запитання, чому одразу не подався до військового вишу, Святослав відповів так:
– Навіть видатний полководець Олександр Суворов службу в армії розпочинав солдатом. Якщо відверто, перед тим як стати офіцером, хочу пізнати солдатську службу, з власного досвіду дізнатись яким повинен бути хороший солдат. Щоб в майбутньому впевнено керувати підлеглими, стати справжнім офіцером-розвідником, я повинен пройти і цю першу щаблину військової служби.
Для Святослава Мітрошина вираз «только трус не играет в хоккей» перефразувався в «до армії боягузи не йдуть», а особливо якщо це спецназ.