Днями в мережі Інтернет з‘явився відеоролик, на якому кілька молодих людей намагалися на «Вічному вогні», що в парку «Слави» в Києві, приготувати їжу.
Для цього вони заздалегідь придбали курячі яйця та сосиски, а весь процес приготування харчів знімали на відеокамеру, згодом розмістивши ролик у мережі Інтернет.
Про це «Високому Валу» повідомили у департаменті зв’язків з громадськістю МВС України.
До міліції звернулися люди, яких обурив розміщений відеоролик. За поданими до міліції заявами громадян було призначено перевірку, за результатами якої порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України (Хуліганство).
- У ході проведення оперативно-розшукових заходів за підозрою у скоєнні злочину працівники міліції затримали одну з учасниць вищевказаного дійства – киянку Ганну, 1978 року народження.
Вона повністю зізналася у скоєному та надала відповідні свідчення по справі. Наразі стосовно жінки обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, інші учасники злочину встановлюються.
Працівників міліції, які неналежно поставилися до виконання службових обов’язків, притягнуто до суворої дисциплінарної відповідальності, - йдеться у повідомленні МВС.

Як повідомляє сайт «Братство», у ролі "кухарів" виступило Мистецьке об‘єднання «Братство св. Луки». Вони приготували яєчню на вічному вогні в Києві 16 грудня.

На сайті "Братство" також опубліковане послання за підписом Дмитра Корчинського, яке пояснює мету акції:
Ідоли падуть!
Дівчатам з Братства св. Луки вміняють хуліганство. Це брехня – насправді їх переслідують за сумнозвісною статтею 58 Карного законодавства СРСР 1927 року: «Антисоветская агитация и пропаганда, клевета на советскую власть».
Мужні дівчата керувалися наступними розважаннями:
1786 року цвинтар на Аскольдовій могилі був перетворений на міський. В другий половині 19-го сторіччя цей цвинтар став місцем похованням київської еліти. 1918 року тут були поховані студенти, які загинули під Крутами. З цього моменту цвинтар став українським військовим меморіалом.
1935 року цвинтар на Аскольдовій могилі був сплюндрований радянською владою. З 1943 року Аскольдова могила знов стала одним з місць офіційного поховання військовослужбовців Червоної армії. 1957 року і ці могили були знищені радянською владою.
Того самого року в Комендантському сквері був збудований пропагандистський об‘єкт «Вєчной Слави пам‘ятник на могілє неізвестного солдата» - 27-метровий шампур (з грецької – обеліск). Пропагандистський ефект мали підсилити кістки, викопані з розорених могил. Жодна з цих кісток не належить солдатам, у тому числі невідомим, а лише відомим офіцерам та генералам. Серед них – відомий кат українського народу, відповідальний за масові репресії, комісар Держбезпеки А.А.Жуков. А кістки солдатів досі лежать загорнуті екскаватором біля Аскольдової могили, і ніхто до них вінків не носить. Парк Слави не був влаштований на Аскольдовій могилі тому, що туди було незручно під‘їжджати «члєновозам» і проводити там пропагандистські заходи.
Таким чином, меморіал у парку Слави не є цвинтарем, але – пропагандистським об‘єктом, побудованим з використанням людських кісток. Він призначений рекламувати людиноненависницьку ідеологію та войовничий тоталітаризм. Наявність «Вєчной слави парка» суперечить загальнолюдським уявленням про мораль, повагу до мертвих, служить пропаганді культу насильства та жорстокості.
В Європі є безліч німецьких військових цвинтарів. На жодному з них не використовується нацистська символіка. За могилами дбають. Але на них не влаштовують монументальної пропаганди «безсмертного подвигу» есесівців. Хоча злочини СС не більші за злочини підлеглих комісара держбезпеки Жукова.
Цим і подібними йому обелісками Москва «столбіт» території, на які розповсюджуються її претензії. Спроба зняти подібного ідола в Таллінні і поховати солдат по-людськи викликала істерику московського режиму та п‘ятої колони московського імперіалізму в світі.
Коли ми в Києві спільно з Москвою вшановуємо подвиг солдат, що завоювали нашу землю для московського імперіалізму, ми визнаємо право Москви повернути її собі.
Всі люди доброї волі, в першу чергу справжні ветерани війні, мають сприяти знесенню цього об’єкту, який пропагує війну та більшовизм. Кістки слід поховати на цвинтарі, де загиблі знайдуть спокій і де їх будуть поминати за звичаєм нашого народу.
 
В мережі Інтернет розповсюджена заява, начебто «платникам податків це задоволення коштує близько 300'000 грн. на місяць».
Довідка «Високого Валу»
Витрати газу для «Вічного вогню» складають, за даними різних джерел, від 5 до 10 куб. м на годину. За даними 2009 року, для забезпечення газом вічного вогню потрібно близько 60 тис. грн. на рік (за умови цілодобового горіння). При цьому витрати газу на "Вічний вогонь" менші втрат газу у Києві через нещільність газогонів і запірної арматури.