Сьогодні, 30 січня, на Чернігівщині попрощалися з трьома воїнами.

Про це повідомляє Чернігівський ТЦК та СП на своїй сторінці у Facebook.

Капітан (посмертно присвоєно звання  «майор») Данило Мурашко народився 10 серпня 1998 року у Ніжині. Тут зростав та навчався, закінчив місцеву ЗОШ №9, а у 2013-му році вступив на навчання до Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Після випуску вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, де навчався протягом 2015-2020 років.

Після закінчення університету Данило долучився до складу військової частини А4465. Спочатку був льотчиком, а згодом став командиром авіаційної ланки авіаційної ескадрилії.

27 січня під час виконання бойового вильоту в районі Краматорська на Донеччині Мурашко Данило був підбитий ворожим винищувачем.

Побачивши поблизу населений пункт та не зважаючи на малу висоту польоту, до останньої секунди намагався відвести літак від житлових будівель.

З 24 лютого 2022 року по 27 січня 2023 року Данило здійснив 141 бойовий виліт. В складних умовах протидії протиповітряних засобів та винищувачів противника знищив близько 70 одиниць броньованої техніки, понад 80 автотранспортних засобів, приблизно 30 автоцистерн паливно-мастильних матеріалів, близько 600 осіб живої сили противника. Завдяки умілим діям неодноразово здійснював вивід авіаційної техніки з під авіаційних та ракетних ударів ворога.

Попрощалися з воїном-земляком у Ніжині в Церкві Всіх Святих, поховавши на місцевому кладовищі. Вдома на нього чекала дружина.

Нагороди:

орден Богдана Хмельницького III ступеня (14 травня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

орден Богдана Хмельницького II ступеня (10 червня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;

орден Богдана Хмельницького I ступеня (8 серпня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;

почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних сил України «Сталевий хрест».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЩО РОБИТИ, КОЛИ ВІЙСЬКОВИЙ НЕ ВИХОДИТЬ НА ЗВ'ЯЗОК: РЕКОМЕНДАЦІЇ МІНОБОРОНИ

Солдат Владислав Мозоль народився 4 липня 1982 року в Чернігові. У 1999 році закінчив місцеву СЗОШ №12, а у 2000 році - ПТУ №15, після чого розпочав проходження строкової військової служби.

До повномасштабної війни працював електриком на приватному підприємстві, а після подій 24-го лютого полишив цивільне життя та долучився до лав Захисників України.

Службу ніс у військовій частині А0693 на посаді навідника кулеметного відділення.

20 січня під час виконання чергового бойового завдання поблизу населеного пункту Спірне на Донеччині він загинув.

Попрощалися з земляком у Чернігові в Катерининській церкві, поховавши його на кладовищі «Яцево».

Солдат Михайло Максименко народився 12 квітня 1984 року у Києві. У 2013-му році разом з батьками переїхав на Чернігівщину – до села Савин.

До початку повномастабної війни Михайло працював у Броварах, але восени 2022 року долучився до лав Захисників Батьківщини. Службу ніс у військовій частині А1815.

23 січня під час виконання чергового бойового завдання на Донеччині він загинув.

Попрощалися з воїном у селі Савин, поховавши його на місцевому кладовищі. Вдома у нього залишилась мати та двоє синів.