У той час коли світові експерти наголошують на можливості наближення глобальної продовольчої кризи, уряд України докладає максимум зусиль для того, щоб у 2011 році закласти основу абсолютно нового агропромислового комплексу України.
Саме тому я переконаний, що ці світові тенденції і тенденції в середині нашої держави надають Чернігівській області неабиякий шанс для зростання економіки за рахунок розбудови агропромислового комплексу.
Потрібна докорінна модернізація вітчизняного агропромислового виробництва
Сьогодні як ніколи Всесвітня організація з продовольства і сільського господарства при ООН (UN FAO) стурбована ситуацією на світових ринках. Індекс цін на основні продовольчі товари, що враховує вартість 55 видів продуктів, у грудні 2010 року зріс до рекордних 214,7 пунктів. Але експертів хвилює не стільки рекордний рівень сам по собі, скільки той факт, що зростання цін триває півроку поспіль. Якщо ця тенденція збережеться, світ ризикує відчути «ціновий шок», який згодом може перетворитися на глобальну продовольчу кризу.
Виходячи зі стану світового продовольчого ринку та аналізуючи ситуацію в Україні, прем'єр-міністр України Микола Азаров звертає особливу увагу уряду на організацію роботи агропромислового комплексу в поточному році. Він зазначає, що 2011 рік «повинен стати своєрідним рубіконом, з якого почнеться докорінна модернізація вітчизняного агропромислового виробництва».
- Те, що у нас відбулося у 2010 році, має послужити для нас серйозним уроком. Так, була посуха, скажемо прямо - небувала посуха. Так, ми втратили певну кількість зерна. Але ця посуха розкрила дуже серйозно проблеми, які накопичувалися роками в нашому аграрному комплексі. А проблеми, якщо коротко сказати, такі: країна, яка має найродючіші землі у світі, не забезпечує себе м'ясом, молоком і маслом. Ганьба…, - зазначив прем'єр-міністр України.
Нажаль, сьогодні продуктивність нашого сільського господарства у 3-5 разів нижча, ніж у Європейських країнах. І це при тому, що природні умови для розвитку агропромислового сектору у нас набагато кращі. Саме тому уряд ставить три основні задачі перед керівниками регіонів:
- перша – підвищення стану технологій у сільському господарстві до рівня, який зможе гарантувати продовольчу безпеку держави;
- друга – правильний, обґрунтований для агротехніки і для споживчого ринку баланс посіву різних культур;
- третя – створення належної інфраструктури для зберігання перехідних запасів і оптової торгівлі.
  Світові тенденції властиві і для Чернігівщини
Сьогодні Чернігівщина має значний сільськогосподарський потенціал і спеціалізується на виробництві зерна, технічних культур, молока, яловичини і свинини. У валовій продукції сільськогосподарського виробництва 65,8% займає рослинництво, 34,2 % - тваринництво. Нажаль, світові тенденції щодо зростання цін на продовольчі товари властиві і для Чернігівщини. Хоча наша область фактично є аграрно орієнтованою, але, починаючи з вересня 2010 року, всі ми відчули на собі значне зростання цін на продукцію молочного напрямку. І це не дивлячись на те, що за підсумками роботи у січні-серпні 2010 року Чернігівщина посіла перше місце в країні з виробництва молока на душу населення!
Сьогодні молоко розливне жирністю 2,5% на ринках області коштує від 5 до 7 грн./л; сир кисломолочний жирністю 9% - до 30 грн./кг; масло вершкове – понад 60 грн./кг. Ціни у супермаркетах Чернігова і того вищі. В області відчувається значний дефіцит яловичини. Ціни на цей вид продукції продовжують зростати і зараз фактично дорівнюють цінам на свинину – 38-45 грн./кг. Моркву та буряк на ринках Чернігова можна купити за 5 грн./кг. По ціні їх наздоганяє «хліб» Чернігівщини – картопля, яка вже сьогодні коштує біля 5 грн./кг. Шестигривневий поріг перетнули цибуля та капуста. Але мабуть найбільший ажіотаж викликали ціни на крупу гречану. У супермаркетах Чернігова середня ціна на цей товар доповзає до 16 грн./кг. За прогнозами експертів, ціни на гречку будуть і надалі збільшуватись...
  Економіка Чернігівщини має шанс Я переконаний, що саме розвиток сільського господарства та харчової промисловості – це шанс для розвитку економіки нашої області. Економісти стверджують, що попит народжує пропозицію. Саме тому картопля, вирощена на Чернігівщині, продається в Росії. Молочна та інша продукція прямують до інших областей України та за кордон, де цінові показники на неї більші. Сьогодні не можна стримати ці процеси адміністративними важелями. Навпаки, саме за рахунок перерозподілу продовольчих ресурсів між регіонами уряд країни мав змогу подолали ажіотажний попит на продукти харчування.
Я вважаю, що у 2011 році перед керівництвом Чернігівської області стоїть дуже важливе завдання - через інвестування і кредитування підтримати тих власників підприємств, які готові вкладати капітал у нові сорти рослин, стійкі до змін кліматичних умов, у генетичне покращення стада, у запровадження революційних агротехнологій, у випуск найпродуктивнішої сільгосптехніки тощо.
В галузі тваринництва пріоритетними напрямками залучення інвестицій повинні стати молочне та м’ясне скотарство і свинарство.З метою покращення якості молочної продукції, яка відповідала б європейським стандартам, треба продовжувати курс на будівництво та реконструкцію доїльних залів.
Керівництво області повинно докласти усіх зусиль, щоб забезпечити селян всім необхідним для весняно-польових робіт, домогтися нормативного внесення добрив і застосування засобів захисту рослин.
На 2011 рік урядом заплановано будівництво як мінімум п’ятьох оптових ринків, завдяки яким держава зможе здійснювати товарні інтервенції, а виробники сільгосппродукції – суттєво скоротити шлях до споживача і у рази покращити умови зберігання продуктів, а отже і їх якість. Завдяки цьому агропромислові господарства нашої області отримають змогу реалізовувати свою продукцію за ринковими цінами. Але керівництву області необхідно не забувати і про жителів Чернігівщини. Треба й у нас створити умови, за яких виробник сільгосппродукції зміг би безпосередньо вийти до покупця. Таким чином ми приберемо цінові «накрутки» посередників.
Нажаль, сьогодні у супермаркетах та на ринках Чернігова відсоток продукції місцевого виробника не дуже значний. Тому ми повинні розробити програми, які стануть стимулом для зміни існуючої ситуації.
Окрім того, ми не повинні забувати про переробну галузь. Харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів області налічує більше 100 великих та середніх підприємств з річними обсягами реалізації продукції понад 4,5 млрд. грн., 13,7 тис. працівників задіяні у виробництві. Крім них, функціонує понад 400 малих підприємств, які переробляють сільськогосподарську продукцію. Питома вага харчопереробної галузі складає близько 50% в загальному обсязі випуску промислової продукції області. Але харчова та переробна промисловість, як і сільське господарство, потребують нових технологій та інвестицій, і це – першочергова задача для керівництва області. До перспективних можна віднести такі проекти, як: реконструкція підприємств молочної промисловості, зокрема ВАТ «Бобровицький молокозавод», ТОВ «КрокУкрЗалізБуд», філії «Менський сир»; ППКФ «Прометей»; оновлення обладнання ВАТ «Продовольча компанія «Ясен»; ВАТ «Кондитерська фабрика «Стріла».
Треба зрозуміти, що розвиваючи сільське господарство та переробну промисловість області, ми маємо можливість не тільки наситити продовольчий ринок продуктами харчування, але й надати умови для створення нових робочих місць, тим самим долаючи рівень безробіття на Чернігівщині.
  1-ий заступник голови Чернігівської обласної організації Партії регіонів
Депутат Чернігівської обласної ради