Правильна посадка гладіолуса

Глибина висадки різних видів посадкового матеріалу різна. Залежить вона насамперед від величини бульбоцибулин. Кращий розмір - 5 см в діаметрі. Такі цибулини висаджують на подвійну глибину - 10 см.
Легкі ґрунти дозволяють заглибити посадковий матеріал більше ніж на третину, важкі - затримують зростання. Тому на важких грантах заглиблюють на пару сантиметрів менше. Поверхнево, вище ніж 7 см, гладіолус не саджають, інакше він стане кволим, хворобливим.

Можна заглиблювати на три діаметри цибулини - з цієї глибини рослина проб'ється, якщо ґрунт підготовлений правильно, і сформуються міцні корінці. Канавки або ямки - справа смаку садівника. Додаткове підстрахування - посадка в пісок. Дно ямки посипається піском, і сама цибулина також засипається ним, а потім вже землею. Це захистить на перших порах цибулини від інфікування. Далі вже вони зміцніють і проникнуть корінням в землю.

Перед посадкою можна при необхідності удобрити землю нижче донця і присипати добриво землею. Таке дійство захистить рослину від прямого контактування з хімічною речовиною та забезпечить поступове надходження харчування.

Необхідно ретельно стежити за ґрунтовою вологістю, поливати лунки перед посадкою та після, а іноді та під час неї. Це потрібно, щоб цибулина не була вологіша за ґрунт, в такому випадку волога з неї піде в землю. Це неприпустимо для нормального приживання і росту. Садять гладіолус за схемою 15х25 см.

Догляд за гладіолусом

Сама по собі, як трава, квітка рости добре не стане, доведеться докладати зусиль.

В першу чергу підживлення

Щоб сорт проявив себе, його треба годувати. Не часто, тричі за всю вегетацію, але - треба.

Виявили три сформованих листів - прийшла пора дати азот. Нехай наш шпажник масу нарощує.

Подвоїлася кількість листя - потрібне повне (NPK) добриво, всі три найважливіші макроелементи: азот, фосфор, калій.

Третю підгодівлю дають, помітивши початок утворення бутонів. Тут вже тільки фосфор і калій, азот не дають. Інакше будуть листочки, а не квіточки. А нам бажано - все в міру, все по пропорціях.

Три підживлення цілком вистачить для якісного формування і листа, і квітконосу з квітами.

Забезпечення вологою

Вологолюбний гладіолус посухи не переносить. Щоб коріння завжди були у зволоженому ґрунті користуються декількома прийомами:

• - Розпушування. Це знищення кірки, котра утворюється від дощу або полива.
• - Мульчування. Добре проводити його перегноєм або торфом. І волога збережеться, і підживлення буде.
• - Полив. Процедура необхідна, а в спеку - регулярна. Поливати у спекотні дні треба через кожні (приблизно) три дні. Без цього рослина чахне, втрачає декоративність, нормального квітконоса і квітів дати не може.
• - Прополювання. Вона особливо важлива спочатку. Рослинки ще не набрали достатньо сили і бур'яни можуть глушити насадження. Та й конкурентів в живленні гладіолус не любить.
• - Підв'язка. Необхідна процедура для більшості високорослих сортів. Коріння певною мірою тримають рослини, але і зовнішня підтримка дуже важлива. Невисокі сорти можна замість підв'язки високо підгортати. Це дозволяє рослинам утримуватися вертикально. Ґрунт біля кореня краще аерується і прогрівається.

Підгортають при появі четвертого листа.

Видалення старих бутонів

Відцвілі бутони краще акуратно видаляти. Не тільки заради декоративності, але і блага самих рослин. Залишившись, ці бутони неминуче стануть формувати насіння. А на продовження роду все живе прагне направити більшу частину сил. Тому пожаліємо гладіолус, насіння нам все одно від нього не потрібне. Відщипнувши непотрібні вже бутони, квітникар направляє живлення до квітучих.

Якщо у вас ще залишилися питання, звертайтеся в чат по садівництву