Що зробити, щоб «швидка» після реформи приїжджала вчасно на виклик?

Щоб обговорити і знайти спільну відповідь на це запитання, народний депутат Валерій Дубіль зустрівся із медпрацівниками Чернігова, Мени та Козельця 28 березня.

Система екстреної допомоги потерпає чи не найбільше від реформаторських кроків МОЗу. Навіть сьогодні оснащеність системи ЕМД (екстреної меддопомоги) - не на найвищому рівні: на Чернігівщині автопарк не оновлювався вже три роки.

Після «нарізки» госпітальних округів навантаження на персонал та техніку зросло в рази, оскільки збільшилось плече доставки пацієнта до лікарні. Згадати хоча б наші дороги, а, точніше, їхню відсутність, висновок напрошується сам по собі: зношені автомобілі долатимуть ще більшу відстань бездоріжжям.

Що ж до єдиної диспетчерської служби у Чернігівській області, то гроші на її створення й досі не виділені. Саме диспетчерська служба дозволить оптимізувати роботу «швидких», відстежувати, яка з бригад знаходиться ближче до пацієнта.

Таким чином, пришвидшиться доїзд, та й без того зношені автівки не будуть долати зайві кілометри.

Відповідно до Положення Уряду про створення госпітальних округів, частині медичних закладів області загрожує розформування, скорочення ліжкового фонду. Передбачається, що зі 689 ліжок чотирьох центральних лікарень Чернігівщини залишиться менше половини.

Уже готується перепрофілювання медичних закладів для збереження лікарень інтенсивної терапії.  Планується утворити притрасову лікарню на базі Центральної районної лікарні у місті Козелець. Така лікарня необхідна для надання невідкладної допомоги постраждалим у ДТП (по території Чернігівської області проходить дві траси міжнародного та національного значення).

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ГРОМАДСЬКІСТЬ ТА ЕКСПЕРТИ ОБГОВОРЮВАТИМУТЬ ЗАКОНОПРОЕКТИ ЩЕ ДО ЇХ ПРИЙНЯТТЯ. ВІДЕО

Неузгодженість двох процесів – «нарізки» госпітальних округів та проведення адміністративної реформи з утворення об'єднаних територіальних громад (цей процес, за логікою реформи, мав би передувати створенню госпітальних округів, а не «відставати») − спричинила кризову ситуацію із фінансуванням Козелецької ЦРЛ.

Колектив лікарні звернувся до Валерія Дубіля зі скаргою на те, що, фактично, лікарня залишилась без фінансування, оскільки державні гроші були перераховані Остерській громаді, до складу якої входить Остерська міська лікарня.

Не зважаючи на те, що фінансування поступило на рахунки Остерської лікарні, медичну допомогу пацієнтам з багатьма діагнозами все-одно надаватимуть у Козельці: Козелецька  лікарня краще укомплектована й має, зокрема, відділення гострої хірургічної патології, травматології, ЛОР, офтальмології, гінекології, інфекційних захворювань, допомоги вагітним та породіллям, яких немає у Остерській лікарні.

Іншими словами, гроші забрала одна лікарня (оскільки  Остерська громада вже була сформована, а Козелецька − ні), а лікувати має інша. Ця ситуація виникла, тому що механізм розподілу субвенцій не відпрацьований, отже, подібні ситуації можуть виникати й у наступному при розподілі коштів.

«Це кричущий приклад непродуманості реформи. Я вже направив депутатські звернення до МОЗу та КМУ, щоб вирішити нагальну проблему із розподілом субвенцій й запобігти повторенню таких кризових ситуацій», − зазначив Валерій Дубіль.