
Вітаю читачів "Високого Валу". Моя сьогоднішня розповідь майже повністю буде присвячена Гірській Інгушетії - надзвичайно красивому і цікавому з історичної точки зору куточку Землі.
26 серпня я залишив Нальчик і на 6 машинах досяг Владикавказу. Зустріч з головою тамтешнього українського товариства не відбулась (домовленість була, але людини на місці не було). Тому у Владикавказі я не затримався, а поїхав далі - у сумновідомий Беслан.






























