Ми можемо узяти калькулятор, порахувати реальну вартість тарифу на газ і побачити, що оптова ціна на газ власного видобутку не має перевищувати 2700 гривень за тисячу кубометрів. Ми могли б дослухатись до президента Порошенко, який назвав високий тариф ціною за визволення з-під російських газових обіймів (напевно, в цю ціну аж ніяк не входить вартість кондитерських активів Порошенко в Росії) та оцінити його слова як прояв відповідальності.

Зрештою, ми могли б навіть поміркувати про ринкові та європейські ціни і про те, що нова вартість на газ в Україні є найвищою серед інших державах, адже за мінімальну зарплату навіть до підвищення українець міг купити найменшу кількість газу, аніж інші європейці.

 Але все це може здатися зарозумілими і заполітизованими твердженнями в умовах наближення голосування за головну посаду в країні. Бо головне питання, яке болісно торкається кожного без перебільшення: скільки власних коштів потрібно буде витратити на оплату комунальних послуг у цей опалювальний сезон і взагалі наступного року?

Бачте, за всіма улесливими та пафосними словами Порошенко про підтримку мови чи важливість автокефалії та пихату категоричність у рішенні щодо підвищенні вартості газу для населення на 23,5%, начебто може здатися, що занепокоєння простого українця про тариф на газ є чимось ганебним, хворобливим та дивним. Ба більше – непатріотичним та вузькоегоїстичним проявом. Ще трохи, напевно, і думка про можливість і, головне, реальність ініціативи Юлії Тимошенко зменшити ціну на газ вдвічі буде прирівняна до справжньої державної зради.   

Дуже не хотілось би вірити, що це гра з терплячістю українського народу. Тут є одне питання, на яке потрібно окремо поміркувати. А чому нинішня влада все-таки пішла на підвищення ціни на газ напередодні виборів? Це ж вдарить по рейтингу Порошенко, призведе до активізації дій «Батьківщини» Юлії Тимошенко, яка і раніше цілеспрямовано попереджала владу, що збільшувати тарифи не можна, оскільки це призведе до зубожіння. Відповідь очевидна: в адміністрації Порошенко думали, що черговий раз обдурять народ і виведуть свого шефа з-під удару народного гніву. Там дійсно переконані, що українці, вибачте, терпляча голота, яка, в умовах виживання та нагнітання страху слухняно підтримає «єдиного на весь світ патріота України». Бо то все уряд робить, а Порошенко ж не при чому.

Трошки не так. По-перше, на меморандумі з МВФ стоїть особистий підпис Порошенко, в якому зафіксоване кабальне зобов’язання підняти ціну на газ для громадян. По-друге, Президент безпосередньо тиснув на уряд в питанні ухвалення колегіального рішення про ціну. Всі міністри від «Блоку Петра Порошенко» в уряді голосували «за». По-третє, після ухвалення злощасної урядової постанови її можна було б зупинити через суд, який контролюється його адміністрацією. Але цього зроблено не було. Воля МВФ вища за волю народу.

А потім було блазнювання та пласкі жарти Порошенко з приводу «шукати жінку» у питанні цінового підвищення. Як ви не знали? Це ж, за словами відомого бізнесмена-олігарха, вибачте, президента, влада до сих пір повертає борги, взяті попередніми урядами, а тому числі й урядом Юлії Тимошенко. Не пройшло й десяти років!!! Навіть Азаров до таких звинувачень не додумався. Одначе проти фактів, як то кажуть, не попреш: усі кредити, які взяв під час світової економічної кризи уряд Тимошенко, були сплачені разом із відсотками ще у 2012 р. А зараз Україна сплачує борги, накопичені за часів президентства Порошенка та які вже досягли третину державного бюджету. Весь цей тягар перекладений на плечі громадян у вигляді підвищених цін на газ.  До речі, маленьке уточнення: відсотки за взятими кредитами МВФ не 3% як у 2008 р., а 9, 12 і більше. Ну, хто як домовлявся.

Ні Порошенку, ні його уряду абсолютно не цікаві наслідки газового  «подарунку» населенню. Уявіть, якщо у 2017 р. українці витрачали на оплату комунальних послуг приблизно 16% своїх доходів, то вже наступного року цей показник значно виросте. До речі, в часи уряду Тимошенко витрати на комунальні послуги становили лише 9,5% від грошових витрат домогосподарств. Їм не цікаво, що домогосподарства вже взимку отримають на руки платіжки із болючими цифрами, через які змушені будуть урізати свої витрати. Не зможуть купити до смачного столу щось особливе, змушені будуть економити на новому одязі та взутті, відкладуть відпочинок та подорож. Тарифи б’ють не лише по незабезпеченим та пенсіонерам, а й по середньому класу, якщо, звісно припустити, що він існує в нашій країні.

Нові тарифи не зможуть оплачувати навіть ті, які раніше справно вносили платежі. Це призведе до пропорційного зростання боргів громадян. У випадку заборгованості новий закон про банкрутство, прийнятий руками пропрезидентської більшості, дозволяє вилучати за борги у громадян квартири. Окремо слід згадати, що з 1 грудня «Нафтогаз» отримав право доручати облгазам відключати за борги газ цілим населеним пунктам. Як вам?

Вже можна навіть не згадувати, що підвищення ціни на газ скоротить платоспроможний попит та знищить стимули для розвитку внутрішнього ринку. Замість затишку українцям пропонується виживання, - ось такий прикрий підсумок правління Порошенко.

Чиновники заспокоюють всіх адресними субсидіями. Буквально, декілька цифр. З врахуванням підвищених цін на газ видатки державного бюджету можуть сягнути понад 80 млрд. грн. У проекті бюджету на 2019 р. на субсидії закладено лише 55 млрд. грн. (а це на 22% менше, ніж навіть в минулому році). Сюди слід додати борги за невиплаченим субсидіями за цей рік. Очевидно, що уряду нічого не залишиться, як скорочувати кількість отримувачів субсидії та зменшувати її розмір. Хіба що, пустити на субсидію премії керівництва «Нафтогазу». Про перемогу у Стокгольмі чули всі. А чи чули про 865 мільйонів доларів, які «Нафтогаз» у 2017 р. достроково сплатив російському Газпромбанку? Саме так виглядає патріотизм власних кишень.

Але український народ має право на самозахист і він ним скористається. Партія «Батьківщина» та її лідер Юлія Тимошенко виробила програму із кількох базових кроків, які можуть зупинити підвищення ціни на газ. Зараз шанс втрутитися залишається у парламенту. Для цього депутатам потрібно лише проголосувати за постанову про мораторій на підвищення цін, проект якої декілька місяців тому назад був внесений депутатами від «Батьківщини». По багатьом містам, районам та областям ухвалюються звернення від місцевих рад до Президента та уряду з вимогою не допустити підвищення цін на газ.

Одразу після перемоги на виборах весною 2019 р. нова влада зможе скасувати урядову постанову про підвищення. І паралельно ухвалить одне з найбільш важливих рішень – про ліквідацію «Нафтогазу» як монополіста-посередника, що продає газ українського видобутку громадянам за завищеними цінами. При цьому, кожен, хто причетний до тарифного терору українців, має відповісти за свої дії. І це не просто бажання помсти. Це пошук соціальної справедливості, адже це також запорука суверенітету народу.

Олег Постернак,

керівник «Центру політичної розвідки»