Колись відомий соліст гурту Nirvana на питання журналіста про багатство відповів, що знайти одежину в секонд-хенді за копійки – набагато цікавіше, аніж мати достатньо грошей, щоб купити цей магазин повністю.

Хтось з ним не погодиться, вважаючи, що секонд-хенди – такий собі символ скупчення поношеного мотлоху. Та для когось це – можливість знайти серед, начебто, непотребу, одежину достойної якості за смішну ціну.

Копії якої, скоріше за все, не буде більше ні в кого – в «секондах» нечасто можна натрапити на дві однакові речі.

Чернігів – місто, яке кількістю таких собі «Нарній» не обділене. Загалом тут три масштабні секонд-хенди, що мають багато відділень. Розкидано по місту й немало подібних «бутичків» з невеликим асортиментом.

На основі особистих спостережень, серед відмінностей чернігівських секонд-хендів від їхніх «побратимів» у інших містах можна виділити хіба що велику кількість зламаних іграшок та книг серед одягових стоків.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жіноча краса: скільки витрачають чернігівські дівчата на себе

Зазвичай це дешеві екземпляри творів відомих англомовних письменників у м’якій обкладинці. До прикладу,  ось цей примірник «Убити пересмішника» за авторством Харпер Лі покірно очікує на свого хазяїна поряд з одноногим ведмедиком.

Серед фанатів пошуку речей у безкінечній кількості стоків популярна думка про те, що секонди – цілковито жіноча територія, на яку представник чоловічої статі може потрапити лише у якості супровідника своєї охочої до екстремального шопінгу подруги.

Та на практиці це не зовсім так, хоча полиці таких магазинів можуть здаватися не надто багатими на стильні скарби для чоловіків. Цього літа один мій друг у пориві економно, але нестандартно оновити гардероб, попросив у мене розповісти про найбагатші на цікавинки «точки» у місті. Тепер регулярно хвалиться своїми знахідками – фактично новими джинсами та куртками за невеличку ціну.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дорога зима: у скільки чернігівцю обійдеться сімейне утеплення гардеробу. Відео

Та й взагалі, останнім часом можна помітити все більше секондо-манів, що не соромляться «зізнаватись» у своїй пристрасті.

От і журналістка ВВС Україна розповіла, що лише декілька з її суконь придбані не в секонд-хенді.

Я не велика фанатка суконь, але можу похвалитися аналогічним результатом полювання на шалики -  більша частина екземплярів моєї колекції була знайдена саме в секонд-хендах.

Втім, за останній рік у зв’язку з подорожчанням одягу в магазинах (особливо фірмових) багато людей були просто вимушені відмовитись від їх продукції на користь секондівських товарів. Та зовсім не через бажання створити індивідуальний образ. Можливо, саме через це ціни в барахолках помітно зросли, а кількість дійсно крутих речей зменшилась.

Та незважаючи на це, цінова політика там залишається набагато лояльнішою, ніж в інших місцях. Для прикладу, ці кофтинки в день завозу товару (в цей день ціни на речі найдорожчі) в одному з популярних «секондів» я знайшла минулого тижня. Віддала по 13 гривень за кожну.

На ринку або в торговому центрі за подібну футболку попросять у середньому 100-150 гривень.

Якщо не лінуватись та не жалкувати сил на пошуки, можна натрапити і на більш актуальний наразі теплий одяг за невеличку ціну. Ось таке пальто, яке достатньо зігріває навіть у найнижчу мінусову температуру, я знайшла у маленькій барахолці усього за 180 гривень. На ринку за таке у середньому доведеться викласти приблизно тисячу.

До речі, немало точок продажу одягу маскуються під секонд-хенди, заманюючи потенційних клієнтів вивісками на кшталт «стоковий одяг з Європи на вагу». Насправді ж лише невелика частина речей там – вагова, а більшість одягу досить низької якості, ціни на які не поступаються аналогам в «пристойних» магазинах.