Український інститут національної пам’яті звернувся до міських, селищних та сільських голів із закликом до 21 грудня цього року надіслати на розгляд експертної комісії пропозиції нових назв для населених пунктів, що підлягають перейменуванню.

Після 21 листопада 2015 року, згідно із Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», повноваження щодо перейменування населених пунктів переходять до Верховної Ради України. ВРУ діятиме на підставі рекомендацій Українського інституту національної пам’яті.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Чернігівщині завершився перший етап декомунізації

Для розробки фахових рекомендацій Інститут створив експертну комісію з науковців Національної академії наук України. Зокрема, до її складу увійшли фахівці з Інституту історії України, Інституту української мови, Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, представників Національної спілки краєзнавців України. Ухвалені експертною комісією рішення щодо перейменування населених пунктів будуть подані до Верховної Ради України.

Український інститут національної пам’яті звертається до новообраних міських, селищних та сільських голів населених пунктів, які не встигли у встановлений термін подати звернення до Верховної Ради України, із закликом якнайшвидше провести консультації зі своїми територіальними громадами та до 21 грудня 2015 року надіслати до Інституту свої пропозиції нових назв – для максимального врахування думки громади при визначенні нової назви населеного пункту.Разом з пропозиціями нової назви рекомендуємо надсилати відповідні історичні довідки про населений пункт (час заснування, попередні відомі найменування, обставини перейменування після 1917 року тощо).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Святкова «дискримінація»: Чернігів відмовляється від Діда Мороза

Нагадаємо, 21 травня цього року набув чинності Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Згідно із цим законом, комуністичний тоталітарний режим 1917–1991 років в Україні визнаний злочинним. Пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки визнана наругою над пам’яттю мільйонів їхніх жертв та заборонена законом.

Під дію закону підпадають назви населених пунктів, у яких використані «імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов’язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті». Такі населені пункти повинні бути перейменовані.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Декомунізація: яких вулиць більше не знайти на карті Чернігівського району

На виконання закону місцеві ради повинні були провести громадські слухання територіальних громад, під час яких визначитися із новими назвами, й до 21 листопада 2015 року звернутися до Верховної Ради України з поданням щодо нової назви.

Упродовж першого півріччя дії декомунізаційного закону значна кількість місцевих рад не ухвалили рішень щодо нової назви та не звернулися до українського парламенту. На заваді стали як виборчі кампанії представників органів місцевого самоврядування до місцевих рад, так і їхня політична незрілість (електоральна меркантильність та містечковість свідомості).

Як результат – небажання брати на себе відповідальність за реалізацію декомунізаційного законодавства. До 21 лютого 2016 року рішення щодо перейменування населених пунктів, чиї нинішні назви підпадають під декомунізаційні закони, прийме український парламент.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Батьків загиблих воїнів АТО обурили «фруктові» назви декомунізованих вулиць

З рекомендаційним переліком населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму та мають бути перейменовані, можна ознайомитися на сайті Українського інституту національної пам’яті:http://memory.gov.ua/rename. В Інституті готові надати фахові відповіді на всі запитання, пов’язані із перейменуванням населених пунктів.