Корюківчанин Володимир Менський добровільно пішов воювати до зони АТО. Перебував там рік.

А наприкінці осені до Корюківки надійшло гірке повідомлення: чоловіка тяжко поранено, повідомляє Маяк.

Сталося це 23 листопада, за кілька кілометрів від Донецька. Просувалися вони удвох з товаришем по зброї, виконували бойове завдання. Територія – слабко вивчена. Там зрідка ходили сапери, щоб зробити спеціальні проходи. Натрапили на заміновану ділянку. Прогримів сильний вибух. Товариша осколки відразу поклали насмерть, а для нашого земляка розпочалася справжня боротьба за життя.

Тривалий час родина Менських проживала по вулиці Вокзальній, неподалік міського споживтовариства. Мати Володимира, Антоніна Афанасіївна, гірку вісточку про дуже зраненого сина почула несподівано… А тут ще «друге горе навалилося» – їх багатоквартирний одноповерховий будинок однієї ночі загорівся. Частина покрівлі згоріла. А квартира Менських з тією, що більше постраждала, – зовсім поруч. Довелося проблему розв’язувати мешканцям будинку. Дуже вдячні вони і Корюківській ЖЕК, робітники якої оперативно відновили покрівлю, і райдержадміністрації, яка допомогла коштами.

Та в матері – інші тривоги: Володимира з тяжким пораненням швидко доправили до Дніпропетровського госпіталю. Мало того, що отримав ряд поранень, син був у комі, тобто не приходив до свідомості.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські бійці на війні заробляють менше, ніж російські під час миру

Кваліфіковані лікарі і медсестри майже цілодобово перебували біля нього. Та навіть кращі ліки не відразу допомагали. Організм – слабкий. Частина життєво-важливих органів функціонували з відхиленнями. А деякі – з великими збоями, тому що травмовані. Кілька разів нейрохірурги і травматологи збиралися на раду, змінювали хід лікування і медпрепарати. Це був найтяжчий період для Володимира.

Відомо, що Володимиру у Дніпропетровському госпіталі зробили три операції. Не всі вони дали бажаний результат. Організм підтримували через крапельницю. У Київському військовому шпиталі медичне обладнання найкраще. А тому нашого земляка літаком перевезли до столиці. Тут йому мали реанімувати тяжко поранену ногу. Лікарі робили усе можливе, щоб кінцівка стала рухомою і він міг ходити.

З 25 листопада і до 28 грудня на корюківському щоденному ринку небайдужі містяни збирали гроші на лікування воїна. Перед Новим роком Антоніні Менській передали 5 тисяч 290 гривень. Кошти продовжують збирати й далі.

З достовірних джерел відомо, що 1500 гривень зібрало Корюківське відділення товариства «Чернігівське земляцтво». Близькі подруги матері і товариші Володимира допомагали, щоб тільки Володя став на ноги. Редакція побувала у міській раді. Секретар виконкому Зоя Пономаренко сказала, що перший раз Володимиру Менському на лікування виділено 900 гривень. Коли мати чи родичі нададуть довідку, що він перебував у зоні АТО, то як тяжкопораненому, за рішенням депутатів, буде виділено ще кілька тисяч гривень, якщо лікування затягуватиметься.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сьому хвилю мобілізації прогнозують на березень

Сьогодні лікарі у Київському госпіталі багато чого роблять, аби нашого сорокадворічного відважного земляка повернути до повноцінного життя.

«Біля нього перебуває мати, яка неподалік цього лікувального закладу винаймає житло. Багато коштів у неї витрачено на лікування сина. Напозичалася. А потрібно ж іще…», – розповіли її сусіди, що проживають по вулиці Вокзальній у Корюківці.

У Корюківському районному центрі соціальних служб сім’ї, молоді і спорту повідомили: «За нашими даними, у зоні антитерористичної операції за весь період було поранено 15 наших земляків, двоє з них стали інвалідами війни, 163 – офіційними учасниками бойових дій. Мають усі документи на теперішній час, як на учасника АТО, і на Володимира Менського».