Услід за Медовим і Яблучним Спасом іде Горіховий, або Хлібний Спас - традиційне свято православних, яке відзначають в Україні 29 серпня.

Свято має прадавні дохристиянські корені. Його справжній зміст віддзеркалює інша назва – «Спас на полотні», бо в цей день вшановується перенесення з міста Едеси до Константинополя Убрусу – Нерукотворного зображення на тканині обличчя Господа Іісуса Христа.

За переказами, до Ісуса Христа прийшов живописець Ананій із листом, у якому володар міста Едесси (сучасна Туреччина) кликав його до себе. Хворий на проказу месопотамський цар дізнався про здатність Ісуса зціляти від невиліковних хвороб.

Живописець спробував написати образ Христа, але не зміг. Тоді Ісус витер обличчя рушником, на якому відобразився його лик. Один із учнів Христа відніс рушник царю і зцілив його.

29 серпня 944 року за наказом візантійського імператора Костянтина Багрянородного нерукотворний образ Спасителя був перенесений з міста Едесси до Константинополя.

1204 року нерукотворний образ Спасителя був викрадений з Константинополя під час одного з хрестових походів. За легендою, його перевозили на кораблі, який затонув. Відтоді старовинна реліквія вважається загубленою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сьогодні відзначаємо Яблучний Спас: традиції та прикмети свята

Вважається, що перші візантійські й давньоруські ікони писалися саме з нерукотворного образу Спасителя.

Горіховий Спас у народі

До Третього Спасу як правило закінчували жнива, і на це свято наші бабусі пекли пироги з борошна нового врожаю. Тому і називають цей Спас Хлібним. А інша назва — Горіховий — пов'язана з початком масового збору лісових горіхів, які на цей час саме достигають.

У давнину говорили: «Перший Спас — на воді стоять; другий Спас — яблука їдять; третій Спас — на зелених горах полотна продають», тому третій Спас ще називали «Спас на полотнах», «Спас на полотні». У цей день було прийнято торгувати полотнами. Звичайно, цього дня на столі обов'язково були мед, яблука й горіхи. Також, на Горіховий Спас закінчується строгий Успенський піст, а значить, на святковому столі є місце для улюблених м'ясних і рибних страв.

У день Третього Спаса селяни проводили "досівки", тобто сіяли озиму. Після спільної домашньої молитви господині проводжали чоловіків на поля з хлібом і сіллю; при цьому на віз клали три снопи, а зверху містилася призначене для посіву жито в мішках. На полі засівальників зустрічали хлопці з гречаною кашею. Після посіву озимого хліба пиріг і каша з'їдалися всією родиною.

Також чистили до осені цілющі джерела, пили підземну водицю, обходили колодязі колами, як би замикаючи теплу пору.

На Третій Спас примічають відліт птахів, особливо ластівок і журавлів. Вважають, що й ластівки відлітають у три Спаса.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фестиваль огірків та величезний торт: Ніжин готується до відзначення Дня міста

За народними спостереженнями, в один і той же рік не могло бути врожаю і на горіхи, і на хліб. А тому врожай горіхів передвіщав гарний урожай хліба наступного року. Також на Горіховий Спас із ліщини заготовляли віники для лазні. Вважалося, що за їхньою допомогою зцілювалися від найважчих хвороб. І сушити такі віники потрібно було подалі від віників із гілок інших дерев.

Також існували прикмети й народні мудрості:

Коли гарний Третій Спас — взимку буде квас.

Багато горіхів на Спас — через рік запасешся хліба про запас.

Якщо журавель відлітає до Третього Спасу, то на Покрову буде мороз (14 жовтня), а ні – зима пізніше.

Післяуспіння прийшло – сонце на осінь пішло.

Зрештою, так воно і є. Хоча, ще вдень і тепло, а деякі дні й спекотні, проте вночі і вранці вже прохолодно: поступово приходить осінь…