Ще у 2013 році в ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка було підписано меморандум за участю представників одинадцяти ВНЗ України з метою збереження єдності й цілісності нашої держави.  

Серед них був і Луганський національний університет імені Т.Г. Шевченка.

Цьогоріч для продовження партнерських відносин луганські науковці запросили представників з різних вишів країни до себе, проте приїхати до них наважились лише із Чернігівського педуніверситету.

Своїми враженнями про побачене і відчуте під час перебування на Донбасі з Високим Валом поділився проректор з виховної роботи ЧНПУ імені Шевченка Анатолій Тимошенко.

Відправлення

Делегація від нашого педуніверситету була не чисельною – двоє викладачів та двоє студентів. Перед тим, як поїхати до Луганщини, студентам необхідно було надати письмовий дозвіл на поїздку від батьків. Поїхали вони не до самого Луганська, а в м. Старобільськ Луганської області – на мирну частину регіону. Розташоване містечко менш ніж за сотню кілометрів від лінії розмежування.

Після приходу до обласного центру «русського міра» – справжній Луганський національний університет імені Т.Г. Шевченка функціонує саме в цьому містечку - там працюють проукраїнські викладачі та здобувають українські дипломи студенти.

Луганчани-старобільці (так називатимемо студентів та викладачів ЛНУ, які нині працюють та вчаться у Старобільську) тепло зустріли чернігівську делегацію та знайшли можливість повністю оплатити дорогу та перебування.

Подвиг, що обійшов увагу України

До приходу бойовиків у Луганськ, в ЛНУ ім. Т.Г. Шевченка нараховувалось близько 25 тисяч студентів. Чому ж університет не протистояв «русському міру» і був змушений переїхати?

«Розповідали мені і студенти, і колеги про те, як вони боронили свій університет. Вони ночами перебували в навчальних корпусах, барикадували вікна і двері, до останнього намагалися втримати в своїх руках. Проте бойовики прийшли до них і в гуртожитки, і в навчальні корпуси з автоматами та почали їх тероризувати. Одного з моїх колег (по проректорському цеху) на 26 днів закрили в підвалі, над ним знущалися, погрожували вбивством. Як виявилося, частина студентства, яка, я так розумію,  вимушено стала до лав так званої "ЛНР", зателефонувала багатьом проректорам, деканам (знаючи їхню проукраїнську позицію) з проханням негайно зникнути з Луганська, бо в іншому випадку їх буде заарештовано. Всі вони переїхали в Старобільськ», - розповів Анатолій  Тимошенко.

На відновлення функціонування університету вже в новому місці пішло дуже багато часу та зусиль ректорату. Нині в справжньому Луганському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка навчається біля восьми тисяч студентів.

Нам є чому в них повчитись…

Луганці-старобільці розробили систему та нині є лідерами у запровадженні дистанційної форми навчання.

«Є там чому повчитися, в тому числі і нашому університету. Система дистанційної форми навчання у них дійсно працює, бо відсотків десь 50 навчаються дистанційно. Адже частина студентів живе в тимчасово окупованій частині Луганщини», - зазначив Анатолій Тимошенко.

У самому ж приміщенні ЛНУ імені Шевченка в Луганську ще функціонує університет, де випускники отримують дипломи так званої «ЛНР», яких ні в українській, ні в російській базах не зареєстровано. З приходом російських найманців значна ж частина студентів з Луганська роз’їхалася по різних вишах України, а то і за її межі.

Старобільськ: загальний настрій

Відчувається загальна напруга місцевих жителів, що вони живуть за 90 кілометрів від лінії розмежування, зазначив Анатолій Тимошенко.

Нині у містечку перебуває багато українських військових. Більшість містян бажають, аби українська армія не покидала місто, адже вона є певним гарантом тиші та мирного життя. Без «русскава міра».

Покрова по-старобільськи

Чернігівські студенти та викладачі буди присутні на святкування Дня захисника України в ЛНУ імені Т.Г. Шевченка.

Студенти вшанували близько 60-ти військовослужбовців, які буквально вчора ще були на передовій. В той же день в університеті була і посвята у козаки.

Окрім того, чернігівці відвідали Луганський етнографічний музей (він також переїхав до Старобільська). І, звісно, було спілкування чернігівських студентів із місцевими.

«Проводячи паралелі, ми помітили певну відмінність поглядів їхніх студентів від наших. Все-таки наші студенти вже звикли і почали забувати, що на Сході йде війна. А вони цього не забувають, їм пече кожного дня», - розповів Анатолій Тимошенко. 

У свою чергу чернігівці привезли ЛНУ імені Шевченка в подарунок тисячу кульок із написами «Дорогий друже! Україна з тобою». За спостереженнями Анатолія Тимошенка, цими кульками тішилися не лишень студенти, а й солдати, присутні на святі.

Луганський  «привіт» для чернігівських студентів

На завершення заходу делегації з ЧНПУ ім. Т.Г. Шевченка луганчани-старобільці вручили коровай, спечений зі свіжозібраного зерна Луганщини.

По приїзду подарований хліб розділили та роздали студентам педуніверситету як «привіт» із Луганщини.

Фото з сайту ЛНУ ім. Т.Г. Шевченка