Незабаром одне із найочікуваніших свят. Хтось проведе його вдома у колі рідних і друзів, а хтось поїде на відпочинок.

Сьогодні пропонуємо розібратися у тому, ким же ми будемо на гірськолижному курорті: «відпочиваючими» чи «відпочивальниками».

Як завжди, відповідь на це питання надасть наш експерт – філолог Ірина Кокоть.

 Справа тут, виявляється, у неправильному використанні активних дієприкметників. Для початку,  пригадаймо, що таке дієприкметник.

 Дієприкметник – це особлива форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією і відповідає  на питання "який?".

 Наприклад: вражаючий, доведений.

 За відношенням до стану дієприкметники поділяються на активні та пасивні.

 Активні дієприкметники виражають ознаку предмета дією, яку виконує сам предмет: замерзлий,  пересохлий, намоклий, зарослий, співаючий, лежачий.

Активні дієприкметники мають суфікси: у минулому часі –л, у теперішньому часі –ач, -яч, -уч, -юч.

Запам’ятайте!

Активних дієприкметників на -ший, -вший в українській мові немає: рос. сделавший; прибывший; бывший; уснувший;

укр. той, що зробив; прибулець; колишній; заснулий.

Активні дієприкметники теперішнього часу на -учий (-ючий) не характерні для сучасної української літературної мови і є маловживаними. Вони утворюються не від усіх дієслів і дуже рідко керують залежними словами.

Це – співучий (співучий народ), живучий (живуча істота), родючий (родючий ґрунт), палючий (палюче сонце), кусючий (кусюча муха), лежачий (лежачий камінь), ходячий (ходячий анекдот), зрячий (зряча людина), терплячий (терплячий чоловік) та ін.

Серед термінів, що мають паралельно з варіантом на -учий (-ючий) інші форми словотворення, слід вибирати останні, тобто не знеболюючий, а знеболювальний; не дезінфікуючий, а дезінфекційний; не деформуючий, а деформівний тощо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Український лікбез. Урок №6: вживання прийменників

Замість активних дієприкметників слід уживати:

1) прикметники з суфіксами -льн-, -н- (рос. окружающий – укр. навколишній; рос. измеряющий –укр. вимірювальний; рос. тормозящий – укр. гальмівний); панівна еліта (а не «пануюча»), приваблива пропозиція (а не «приваблююча»), кроковий екскаватор (а не «крокуючий»), зворушлива зустріч (а не «хвилююча»), прийдешнє свято (а не «наступаюче»), багатий на залізо (або залізновмісний, а не «вміщуючий залізо»), сучасні кордони (а не «існуючі»), чинне законодавство (а не «діюче»), молоде покоління (а не «підростаюче»);зволожувальний крем (або крем для зволоження, а не «зволожуючий»), освіжальний напій, душ (а не «освіжуючий»), знеболювальний засіб (або засіб для знеболення, а не «знеболюючий»).

2) іменники (рос. выступающий – укр. промовець; рос. поступающий – укр. вступник; рос. трудящийся – укр. трудівник); відпочивальники (а не «відпочиваючі»), доповідач, промовець (а не «виступаючий»), керівник (а не «керуючий»), вірянин (а не «віруючий»), завідувач кафедри (а не «завідуючий»), оточення (а не «оточуючі люди»); лампи енергозбереження (а не «енергозберігаючі» лампи);деталі для комплектування (а не «комплектуючі» деталі), засоби для миття (або мийні засоби, а не «миючі»), місця для сидіння (а не «сидячі» місця); поет-початківець (а не «початкуючий» поет), одяг для мам-годувальниць (а не «годуючих» мам), команда-лідер (а не «лідируюча» команда);

3) підрядні означальні речення (заболевший – той, що захворів; інженер, работающий над проектом – інженер, який працює над проектом);

4) дієприслівникові звороти (рос. выступающие депутаты призывали – укр. виступаючи, депутати закликали).

Вибір такого засобу залежить насамперед від суті позначуваного поняття, а також від значення іменника, з яким він поєднується.

Тож, бажаю нам усім бути чемними відпочивальниками, і нехай прийдешні свята дарують лише радість і задоволення.

Нагадаємо, минулого разу ми говорили про вживання слів «відкрити»,  «закрити».