Amnesty International розкритикувала українську владу через неефективне розслідування «справи Майдану», повідомляє ТСН.

Українська влада не змогла домогтися справедливості для всіх жертв силовиків під час Євромайдану 2013-2014 років.

Правозахисники заявили, що за 5 років немає жодного відчутного прогресу у розслідуваннях.

Про це йдеться у заяві Amnesty International в п'яту річницю розстрілів протестувальників на вулиці Інститутській в Києві.

«Масштаб порушень прав людини, скоєних під час Євромайдану, був далеко за межами того, з чим могла впоратися українська система кримінального судочинства, не кажучи вже про її загальну неефективність. Більше того, система чинила опір і перешкоджала правосуддю замість того, щоб притягти до відповідальності в судовому порядку колишніх і нинішніх співробітників правоохоронних органів, відповідальних за розстріли протестувальників», - заявив старший директор офісу генерального секретаря Amnesty International Колм О’Куанахайн під час свого візиту до Києва.

На думку О’Куанахайна, п'ять років - це більш ніж довгий термін з точки зору відновлення справедливості.

«Для більшості жертв, які постраждали від рук української поліції, справедливість як і раніше не доступна. Політики давали гучні обіцянки, виголошували гучні слова, але час і факти говорять самі за себе. Доти, поки всі відповідальні, включаючи тих, хто віддавали накази, не будуть притягнуті до відповідальності, справедливість не буде відновлено», - додав він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: СЬОГОДНІ – П'ЯТА РІЧНИЦЯ РОЗСТРІЛІВ НА МАЙДАНІ

За даними Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури, станом на кінець 2018 року слідством встановлено 441 підозрюваного у причетності до злочинів проти учасників протестних акцій, зокрема, до масових вбивств. Як зазначається, під час протестів були вбиті понад 100 людей. Більшість із підозрюваних були працівниками правоохоронних органів, а також чиновниками міської адміністрації, прокурорами та суддями. До суду було направлено справи 288 осіб; у 52 справах були ухвалені судові рішення, зокрема, винесено 48 вироків, дев'ять із них встановлюють покарання у вигляді позбавлення волі і жоден не стосується колишніх представників правоохоронних органів.

«Через рік після подій ми опублікували звіт «Україна: рік після Майдану - з правосуддям затягують, в правосудді відмовляють». Через п'ять років після Євромайдану назва все ще точно відображає реальність. Це ганьба і звинувачення на адресу української системи кримінального судочинства», - заявив О’Куанахан.

Amnesty International закликала українську владу цілком сприяти ефективному розслідуванню порушень прав людини, скоєних під час Євромайдану, включаючи побиття і вбивства.

«Влада повинна захистити слідчих від політичного тиску і надати їм ресурси і повноваження, необхідні для виконання їхніх завдань, зокрема, можливості здійснити слідчий експеримент із відтворенням подій під час розстрілу маніфестантів 18-20 лютого 2014 року. Обіцянки були зроблені, сильні слова представниками влади були сказані, але час і факти говорять самі за себе. Правосуддя досі немає. Поки всі злочинці не будуть притягнуті до відповідальності, справедливість не буде встановлено», - додав старший директор.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЧЕРНІГІВЦІВ ЗАПРОШУЮТЬ НА ВИСТАВКУ МАРІАННИ ХАРДІ «ОБЛИЧЧЯ РЕВОЛЮЦІЇ»

Його думку також поділяють низка національних та міжнародних організацій, зокрема, Центр громадянських свобод, ініціатива Євромайдан SOS.

«Ми змушені констатувати, що управління спеціальних розслідувань, яке виконує роль координаційного центру у справах Майдану, фактично розвалюється через суперечності законодавства, недостатнє забезпечення та конфлікт із керівництвом генпрокуратури. До цього ж у низці справ Майдану відбуваються зловживання зі сторони суддів, які ігнорує Вища рада правосуддя. Попри увесь пафос високопосадовців щодо «найрезонанснішої справи незалежної України», треба сказати відверто. Без залучення міжнародного елементу як у процес розслідування, так і в судовий розгляд, ми не зможемо добитися встановлення усіх винних у цих злочинах та притягнення їх до відповідальності», - вважає голова правління ЦГС Олександра Матвійчук.

Нагадаємо, п’ять років тому, в ніч проти 19 лютого 2014 року, розпочалися найкривавіші протистояння під час Революції гідності, коли загони «Беркуту» вирішили розпочати штурм наметового містечка.

Тоді на вже заповнений Революцією гідності Майдан Незалежності заїхали танки з черговими загонами силовиків, які стримували українців гранатами та вогнепальною зброєю, доки народ очікував зміни чинного режиму в країні. Головпоштамт та комітет Держтелерадіо став місцем схову для протестувальників. Горів Будинок профспілок.

Після 17-годинного штурму Майдану громадян підтримали військові підкріплення зі Львова та «сотня» з Тернополя. Ранок 19 лютого для усіх став ранком «після пекла». Число жертв склало 25 людей. У країні вперше заговорили про антитерористичну операцію.