14 березня – незвичайний день, в православ’ї шанують пам’ять Святої Євдокії, а в народі шанують Явдоху, зустрічають весну, особливими обрядами закликають у дім щастя, благополуччя і здоров’я.

Євдокія за походженням була самарянкою, проживала в фінікійському місті Гелиополі. За легендою, вона була дуже красивою і заробляла на життя найдавнішою професією, догоджаючи чоловікам.

Але якось раз вона була звернена в християнство ченцем Германом. Згідно з житієм, прийняття нею хрещення передувало поява Євдокії архангела Михайла, який вирвав її з лап сатани.

Ставши християнкою, Євдокія віддала все своє майно гелиопольскому єпископу Феодоту, а сама прийняла постриг в жіночому монастирі, розташованому поруч з обителлю в якій жив Герман. Після смерті ігумені монастиря Євдокія, що прославилася чеснотами і аскетизмом, була обрана її наступницею.

До місцевої влади дійшли чутки що в монастирі приховано величезний скарб і місцевий правитель направив воїнів обшукати монастир. За житієм Євдокії, воїни три дні не могли увійти в монастир, утримувані божественною силою, а потім на них напав величезний змій, який знищив майже весь загін. Житіє повідомляє, що Євдокія мала бачення, що їй судилося постраждати за Христа. Вона взяла Святі Дари і добровільно віддала себе в руки воїнів.

Євдокію привели до намісника Діогена, який був захоплений її красою. Євдокія визнала себе християнкою і висловила готовність постраждати за Христа.

Після цього Євдокія продовжила жити в своєму монастирі і зазнала мученицьку смерть (усічена мечем).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ВАСИЛЯ ТЕПЛОГО: ЧОМУ ЖІНКАМ В ЦЕЙ ДЕНЬ ТРЕБА БУТИ ОСОБЛИВО УВАЖНИМИ ДО ЧОЛОВІКІВ

Традиції:

У народі цей день називають "Явдохою": раніше він вважався не тільки першим день весни, а й першим день нового року, адже у наших предків рік починався з 1 березня (14 березня по новому стилю). Аж до XV століття на Явдохи відзначали Новий рік.

З ранку віруючі поминають в своїх молитвах святу Євдокію, просять у неї зцілення від хвороб, лихоманки, моляться також за безнадійних хворих.

У цей день прилітали ластівки. До цих пернатим ставлення було особливо шанобливе: вважалося, що цей птах є символом домашнього вогнища, а також материнства і батьківства.

У день 14 березня прийнято було пригощати ластівок хлібними крихтами, тим самим надавати їм шану і визнання.

У цей день заносили в будинок талу воду, омивали дітей і самі вмивалися. Люди вірили - як умитися на Явдоху молоком, будеш на обличчя білим і красивим.

Прикмети:

У давнину по Євдокії судили про літо і майбутній врожай: "Яка Євдокія, таке і літо"; "Звідки вітер на Євдокію, звідти і все літо".

"Якщо граки прилетіли до Євдокії - літо буде мокре, а сніг зійде рано".

Якщо 14 березня йде сніг з дощем і дме теплий вітер, значить літо буде мокре; а мороз і вітер з півночі - до літа холодного.

За матеріалами з відкритих джерел.