Ще три місяці тому вони, святково одягнені, весело позували на камери, ділилися планами на майбутнє і прощалися з учителями.

А тепер вчителі та однокласники, рідні і друзі прощаються з ними. Назавжди.

Близько опівночі з 22 на 23 вересня неподалік від будинку №61 на вулиці 1 Травня в Чернігові сталося моторошне ДТП - легковик «Фольксваген пасат» на повному ходу врізалася в придорожнє дерево. Від удару її розірвало на частини.

Четверо 17-річних хлопців - водій машини Олексій Мількевич і троє пасажирів, Владислав Субота, Кирило Чорний і Владислав Лебідь, - загинули на місці, ще одну пасажирку - 17-річну Олександру Справедливу - у важкому стані доставили в міську травматологію.

Вживав Олексій алкогольні напої, перед тим як сісти за кермо, і якою була швидкість авто, поки невідомо - поліція ще вивчає деталі ДТП.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ВСІ ЗАГИБЛІ У НІЧНІЙ ДТП ХЛОПЦІ БУЛИ ВИПУСКНИКАМИ 31-Ї ГІМНАЗІЇ. ФОТО

«Владик Субота і Кирило Чорний вчилися разом з п'ятого класу, однак дружити стали приблизно у восьмому. А в старших класах і поготів, завжди ходили разом. Компанія у них була дуже велика. Що сказати? Хлопці були розумні, начитані, ерудовані. Після закінчення школи Влад вступив до Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Тараса Шевченка на спеціальність «право», Кирило - в Чернігівський національний технологічний університет на «туризм». Владик заходив до мене в цьому місяці, розповідав про себе. З хлопцями з гімназії вони дружили і після закінчення школи.», - згадує класний керівник їх 11-А класу гімназії №31 Ольга Коваль.

«А ось Влад Лебідь перевівся в нашу гімназію тільки в 10-му класі. Однак в колектив влився дуже швидко. Дружив і з однокласниками, і з хлопцями з паралельних класів. Завжди був спокійний, урівноважений, але, коли відчував несправедливість, до останнього відстоював свою думку. Тому після школи вступив до Академії Державної пенітенціарної служби», - додає класний керівник 11-В, в якому навчався Владислав, Наталія Подорван.

Олексія Мількевич, який був за кермом горезвісної машини, в гімназії №31 також добре знають, до 9-го класу він був її вихованцем.

«І про нього нічого поганого ми сказати не можемо. Життєрадісний, дружелюбний ...», - кажуть педагоги

«У 9-му класі його перевели в нашу школу. Причини, якщо чесно, я вже й не пам'ятаю. Його я знала добре, хоч і навчався він у нас всього рік. Після 9-го вступив до якогось технікуму - замість повної середньої освіти вибрав професію. З його родиною ми живемо майже в одному дворі, тому я часто спостерігала, як Льоша біжить на тренування в спортивну секцію. А ось Саша - наша випускниця, в минулому навчальному році закінчила 11 класів і вступила до Київського національного університету культури і мистецтв. Вони дружили з Льошею, він навіть на випускну лінійку до нас приходив. Сьогодні дізнаюся, в якому вона стані, чи не потрібна наша допомога.», - розповідає директор ЗОШ №30 Олена Скорко.

На щастя, стан дівчини стабілізувався. Зараз лікарі класифікують його як середньої тяжкості.

Саме Саша, єдиний свідок трагедії, може пролити світло на те, що ж сталося в той день на дорозі.

Хоч рідним загиблих хлопців і важко буде почути ці подробиці. Мама Влада Лебедя шість років тому вже пережила трагедію - поховала чоловіка. Тоді все втішали її: «Час лікує. А тобі є заради кого жити ». Тепер ні. Єдиним сином у родині був і Кирило Чорний. У Владика Суботи залишився молодший брат Богдан, у Олексія - молодший брат Михайло, але біль батьків від втрати старших синів це, звичайно, не зменшить.

«Від нас пішли світлі хлопці. Такими учнями і синами можна було пишатися!», - кажуть вчителі.

Автор - Катерина Дроздова, «Гарт», Gorod.cn.ua