Чернігів вже декілька років поспіль накрило «хвилею» кронувань дерев. Майже по всьому місту стоять так звані «химери» без гілок та листя, які колись були родзинкою Чернігова.

Крім того, останнім часом через реконструкцію міської інфраструктури, багато дерев просто спилюються.

Місцеві активісти б’ють на сполох, адже на їх думку, яку висловив зокрема Олександр Гашпар, дерев в місті зносять на порядок більше, ніж потім висаджують натомість. Він навіть створив відповідну петицію, в якій звертається до влади прозоро оповіщати громадськість про свої плани щодо знищення зелених насаджень.

Навіщо це робиться, намагався пояснити головний інженер КП «Зеленбуд» Чернігівської міської ради Василь Кошельник.

Так, за його словами, кронування дерев робиться насамперед задля омолодження. Найбільш безболісно цей процес переживають і згодом рівномірно відновлюють зелену масу тополі пірамідальні, тополі білі, чорні, клени, каштани.

Він також зауважив, що таким чином комунальники зберігають дерева.

«За рік-два воно відпускає нові гілки і зелена маса навіть збільшується. Дерево як поглинало вуглекислий газ, так і продовжує це робити, а також виділяє кисень», - пояснює пан Кошельник.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ВІДОМИЙ ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АКТИВІСТ ЗАПРОПОНУВАВ ЗАПРОВАДИТИ ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИДАЛЕННЯМ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ У МІСТІ

Крім того, за словами головного інженера, кронування дерева — це турбота про містян та їх безпеку, адже більшість старих дерев у Чернігові є аварійними. Тому в деяких випадках, люди самі просять комунальників спилити великі гілки.

«Два тижні тому ми виконували роботи на перехресті проспектів Миру та Перемоги біля підземного переходу. Там стояла пірамідальна тополя висотою до 40 м. Жителі сусіднього будинку зверталися, щоб ми зробили кронування. Ми почали роботу, хоча виникли певні складнощі: поруч – дорога, підземний перехід з пластиковим навісом, будинки. І вже під час роботи побачили, що дерево всередині трухляве, від сильного вітру могло легко впасти. Громадського активіста, який виступає за збереження такого дерева, не притягнуть до відповідальності, якщо воно щось пошкодить (а такі випадки бувають!) чи створить аварійну ситуацію на дорозі. А у нас одразу ж запитають: куди ви дивилися?! На щастя, в нашому обласному центрі не було трагічних випадків, щоб когось травмувало. Але хто нам за це подякує? З усіх боків чуємо лише критику», - бідкається інженер.

Щодо знесення старих дерев та висаджування натомість молодих декоративних, тим самим зменшуючи зелену масу, Василь Кошельник пояснив:

«Дерево віком 5–7 років коштує значно більше, ніж одно-дворічне. На жаль, можливості нашого бюджету обмежені. Але я вважаю, що саджанець розміром 1,5–2 м – це нормально для нашого міста. Чому висаджуємо переважно невеликі дерева? Є складнощі, де саме посадити дерево, бо всюди проходять інженерні мережі. В землі – високовольний кабель, тому я не маю права висаджувати дерева на відстані ближче 2 м. Маємо враховувати, де проходять мережі зв’язку, трубопроводи «Чернігівгазу», ТЕЦ, «Облтеплокомунерго», «Водоканалу» тощо. Зверху прокладені лінії електромереж. Є певні обмеження біля доріг, де рухається автотранспорт...».

Головне фото - Михайло Ілляшик