Високий Вал (VAL.UA) – найстарше онлайн-видання Чернігова, засноване ще 2001 року Олегом Головатенко. Неодноразово сайт було визнано найвпливовішим ЗМІ Чернігівщини. Останні два роки над проектом працює нова команда, нам вдалося сформувати потужний колектив журналістів та операторів. Творчий напрямок видання нині очолює головний редактор Юрій Михуля.
На сьогоднішній день, середня відвідуваність сайту складає близько 10 000 унікальних користувачів на добу. Спільнота «Високого Валу» у Facebook - налічує близько 14 000 підписників. Це одні з найбільших показників серед чернігівських медіа. Улітку 2018 року ми відновили випуск однойменної газети.
11 листопада 2018 року розпочався новий етап в розвитку нашого ресурсу – ми оновили дизайн сайту та запустили мобільну версію. Цим самим зробили VAL.UA максимально зручним для читачів. Разом з цим ми змінюємо і наповнення сайту.
"Високий Вал" відкритий до співпраці з журналістами та зацікавленими у поширенні інформації медіа структурами.
З повагою, керівник проекту «Високий Вал» Артем Євминець
Наші координати:Позиція*
Неодноразово писав про непродуманість і поспішність при проведенні владою медичної реформи. Для неї немає ані фінансових ресурсів, ані медичних кадрів.
Раніше вважав, що МОЗ сам не знає, що робить. Моя думка змінилась після того, як ознайомився з результатами дослідження «Капітаційна ставка в Україні на 2018 рік», яке проводила одна із провідних світових консалтингових кампаній - Делойт (Deloitte) - за замовленням МОЗа. Виявляється, МОЗ розуміє, що своїми «реформами» знищує українську медицину. Ймовірно, саме через це намагається приховати результати дослідження USAID і Deloitte.
Коли стартує медична «реформа»
З 1 липня 149 медичних установ і приписані до них пацієнти зможуть скористатися «реформою». Але це – тільки пілотний проект, адже, як писав раніше, у цьому році медзаклади зможуть отримувати за новою системою фінансування гроші тільки для 10-15% населення українців. Що чекає на решту українців і на всю систему охорони здоров’я, коли всі медзаклади первинки перейдуть на новий, «реформаторський» механізм фінансування? Спробуємо розібратися, проаналізувавши результати аудиту.
Для тих, хто хоче переконатися, що інформація достовірна і не вирвана з контексту – пропоную самим ознайомитися зі звітом за посиланням: http://www.hivreforminaction.org/wp-content/uploads/2018/02/Deloitte_Capitation-Rate-2018-Report_UA_forWEB_OK.pdf.
Результат дослідження #1. Навантаження на лікаря зросте, час обслуговування пацієнта скоротиться
Перше, на що я звернув увагу при вивченні документа - навантаження на лікаря. Від нього залежить доступність медичної допомоги і умови праці медпрацівників.
Так от, компанія Делойт констатує: до реформування сімейний лікар або терапевт фактично обслуговував у середньому 1351 пацієнта. Це повністю відповідає середньому навантаженню на лікаря у країнах Східної Європи, на які і повинна орієнтуватися Україна у реформуванні, і істотно вище, аніж у країнах Західної Європи з їхньою розвиненою інтеграцією сімейного лікаря в систему медичного страхування.
У середньому, сімейний лікар до реформи витрачав на одного пацієнта 5,6 годин у рік. Але, оскільки лікарів на первинному рівні хронічно не вистачає (згідно з даними аудиту, їх – у різних медзакладах всього 10-42% від усього медперсоналу; у середньому на 1 лікаря припадає 2 медсестри і один господарський працівник), більшу частину первинної медичної допомоги надавали саме медсестри, витрачаючи в середньому на одного пацієнта 2,9 годин у рік.
Після повноцінного впровадження реформи, сімейний лікар буде обслуговувати вже майже вдвічі більше пацієнтів і не зможе надавати необхідну увагу кожному з них. Він змушений буде відмовитися від виїздів до пацієнтів додому і взагалі перейти в режим «довідки по телефону». Саме до такого варіанту лікування підштовхує медиків МОЗ своїми нововведеннями.
Щоб не бути голослівним, покажу на цифрах. Сімейний лікар обслуговуватиме вже 2000 пацієнтів. Навіть якщо прийняти таку норму часу на обслуговування одного пацієнта, яку до реформи мала медична сестра (2,9 годин на рік), то знадобитися 5,8 тис. годин, а це 16-тигодинний робочий день без вихідних 365 днів на рік! Дореформні 5,6 годин на рік на лікування одного пацієнта взагалі не влазять у бюджет часу. Про яку доступність первинної медичної допомоги за таких драконівських нормативах і такому підвищенні навантаження на одного лікаря ми говоримо?
МОЗ просто або «перепрофілює» сімейних лікарів у «телефонних» консультантів, або, що найімовірніше, ми повторимо польський досвід, про який я вже писав. Адже в Польщі ще більше (найбільше в Європі) навантаження на сімейного лікаря - майже 2,8 тис. пацієнтів. Результат - величезні черги, які змушують людей для отримання необхідної їм медичної допомоги йти від уже оплаченого державою сімейного лікаря до приватної клініки. І платити за це власні гроші.
Результат дослідження #2. У держбюджеті немає коштів для проведення повноцінної реформи на «первинці»
У реформаторському Законі про фінансові гарантії медичного обслуговування населення чітко вказано: єдине джерело оплати роботи «первинки» - державний бюджет за договорами через Нацслужбу здоров'я. Якщо ж будуть встановлені факти оплати праці пацієнтами, ці договори будуть розірвані.
Виходить, чи буде медицина безкоштовною для українців і чи функціонуватиме «реформована» система охорони здоров’я, залежить від достатнього об’єму бюджетного фінансування. Недостатній об’єм призведе до появи неформальних платежів (раніше я вже писав, що у минулому році систему охорони здоров’я пацієнти профінансували аж на 60%, а держава – тільки на 40%). Повноцінний – зможе профінансувати систему первинної меддопомоги після 2019 року, коли всі амбулаторії і ЦПСМД підключаться до «реформи», а це вже не 150 і навіть не 300 медзакладів, а набагато більше.
Тож скільки на це потрібно і чи вистачить у держави грошей?
Давайте повернемося до висновків аудиторів компанії Делойд. Її експерти в своєму звіті прямо заявляють: для того, щоб повністю забезпечити безоплатність первинної медичної допомоги і викорінити практику неформальних платежів, розмір капітаційної ставки треба збільшити до рівня оплати послуг у приватних медустановах. Станом на 2018 рік - це в селі і місті мінімум 512 і 689 грн і максимум 1378 і 2521 грн. З урахуванням частки сільського та міського населення, середній мінімальний тариф на обслуговування одного пацієнта в 2018 році повинен становити 636 грн. Тільки при такому мінімальному фінансуванні з'являється економічний базис, який дозволить це зробити.
Прийнятий у цьому році усереднений тариф МОЗа в 571 грн на людину (370 з урахуванням поправочних коефіцієнтів і вікового розподілу) не доходить навіть до мінімуму. Для того, щоб з таким тарифом забезпечити необхідне фінансування всієї системи первинної медичної допомоги у країні для всіх її жителів, до бюджету-2019 треба закласти 24,7 млрд грн (проти 13 млрд у цьому році). Як ви думаєте, у держави буде така можливість?
Навряд чи. Адже коли у минулорічній бюджетній декларації ще планували на 2019 рік підвищити капітаційну ставку до 450 грн за людину (що мало б повністю забезпечити необхідний обсяг фінансування), то з бюджетної декларації цього року, яка з'явилася нещодавно в Верховній Раді, ці зобов'язання вже зникли.
Виходить, що грошей на проведення у повному обсязі реформи первинки за визначеним урядом механізмом у держави немає. Уряд просто не зможе забезпечити гідне фінансування і економічну базу для ліквідації неформальних платежів. А розвивати страхову медицину, яка могла б забезпечити необхідне фінансування, влада, бажаючи встигнути з реформою до виборів, не захотіла, бо – не встигне.
Результати аудиту свідчать: МОЗ повністю усвідомлює всі проблеми реформування «під вибори» первинної медичної допомоги і свідомо штовхає «первинку» у вир незабезпеченої ресурсами реформи. Чому? Як вже писав, у цьому році зможуть скористатися «реформою» тільки 10-15% населення. І саме на цих людях влада зробить акцент при візуванні «працюючих» реформ.
На решту – банально не вистачить грошей, та й навіщо це владі – адже гарна картинка «реформи», вирвана з контексту, вже намальована. Що ж буде після виборів турбує тільки невелике коло совісних депутатів, експертів і всіх українців, які, я впевнений, об’єднавшись, здатні будуть витягти медицину з найглибшої ями після дій «реформаторів» і провести справжню реформу для людей.
У Чернігові запрацює новий тролейбусний маршрут №1 «Діагностичний центр – мікрорайон «Шерстянка» (через вул. П’ятницьку, Тероборони, просп. Перемоги)». Таке рішення ухвалили на засіданні виконкому Чернігівської міської ради 24 квітня. Про це повідомив в.о. міського голови Олександр Ломако у своєму каналі в Telegram. «Він з‘єднає Шерстянку, яка до цього ніколи не мала тролейбусного сполучення, через Подусівку
Безпечний Великдень: на Чернігівщині рятувальники перевіряють дотримання пожежної безпеки в храмах
Внаслідок обстрілу росіянами села на Новгород-Сіверщині знищено приватний будинок
Лікарні Чернігівщини та Сумщини отримали медичні вантажі — гуманітарну місію очолив Валерій Дубіль
Рух транспорту вулицею Любецькою у Чернігові планують відкрити наприкінці травня
26 Квітня 2024
15:15У Ніжині 23-річний водій на легковику збив велосипедистку на пішохідному переході: жінка в лікарні
14:22Внаслідок обстрілу росіянами села на Новгород-Сіверщині знищено приватний будинок
13:30Лечение озокеритом в Трускавце
12:22Великодній кошик 2024 вдарить по кишені: експерти порахували, скільки витратять українці
11:20У Бобровицькій лікарні діятиме бактеріологічна лабораторія
10:17«Шайтан-машина»: фермер із Сосниччини привіз у Корюківку пристрій, що нарізає стрічки для маскувальних сіток
10:00Межкомнатная дверь в Харькове от Terminus подойдет для любого интерьера
09:20Безпечний Великдень: на Чернігівщині рятувальники перевіряють дотримання пожежної безпеки в храмах
25 Квітня 2024
17:30У Чернігові чоловік вдарив ножем знайомого у живіт: травмований у лікарні
16:22Рух транспорту вулицею Любецькою у Чернігові планують відкрити наприкінці травня
16:00Офтальмологічне обстеження зору та його вплив на здоров’я очей
15:15Лікарні Чернігівщини та Сумщини отримали медичні вантажі — гуманітарну місію очолив Валерій Дубіль
15:00Пародонтолог в Киеве: эффективное лечение десен для здоровья вашей улыбки
14:20З’єднає Шерстянку з Бобровицею: у Чернігові запрацює новий тролейбусний маршрут
13:33На Чернігівщині рятувальники отримали два пожежні автомобілі від благодійників
12:22У Чернігові триває підготовка до поминальних днів на кладовищах
11:20Безоплатне протезування в Україні: куди звертатись та які документи потрібні
10:17Ракетний удар по Чернігову: з 28 пошкоджених будинків, з одного двоповерхового, відселили мешканців
09:25Мобільні медичні бригади відвідали Стольне та Варву на Чернігівщині
24 Квітня 2024
17:17Грант на відновлення може отримати бізнес, який постраждав під час ракетних ударів 17 квітня по Чернігову
16:16У Чернігові та області 25 квітня очікується туман
15:17На Чернігівщині піротехніки вилучили 17 вибухонебезпечних предметів
14:25На зупинках громадського транспорту у Чернігові з'являться термінали для придбання та поповнення транспортних карток
13:30Нецензурно лаявся, принижував та ображав: на Чернігівщині повідомили про підозру чоловіку, який знущався зі своєї матері
12:22Додали 60 світлин: на Алеї Героїв у Чернігові оновили фотовиставку, присвячену загиблим захисникам. ФОТО
Дивитися більше новинХто і як обирав драмтеатр у Чернігові місцем проведення зустрічі військових і виробників дронів у
Лікарні Донбасу, Дніпра та прифронтових регіонів отримали цінне медичне обладнання для порятунку
«Батьківщина» не підтримала насильницьку
У Чернігові п’яний водій намагався втекти від
«Батьківщина» вимагає запровадити мораторій на розпродаж землі до кінця війни – відповідний
З прикордонного обстрілюваного села поліцейські евакуювали родини пенсіонерів
У Ягідному нині ремонтують понад 20 будинків: утеплюють фасади і змінюють дахи
БФ «Надія» передав Державній прикордонній службі 100 fpv-дронів
Протитанковий рів, бетонні піраміди та ДОТи: які оборонні споруди будують на прикордонні
Юлія Тимошенко: Ми захистили людей від свавілля і відстояли принципи справедливої та ефективної
У Чернігові п’яний водій в’їхав в огорожу.
«День у Медійній Студії «MICS