Минув 361 рік з часу написання однієї з найбільш шанованих православних ікон – «Іллінської».

Вона була створена у 1658 році монахом Григорієм (у чернецтві Геннадієм) Дубенським для намісного ряду іконостасу чернігівської Іллінської церкви.

Чудотворною ця ікона стала у 1662 році. В ті часи, після смерті Богдана Хмельницького, для України починався важкий період, що увійшов у нашу історію під назвою «руїна». Козацька старшина починає боротьбу за владу. У різних частинах країни було по три, а то й більше гетьманів, які були васалами або польського короля, або московського царя, або кримського хана. Саме в цей час мешканці Чернігова були свідками дива: протягом семи днів з 16 по 24 квітня з очей Діви Марії текли сльози. Вона оплакувала біди, що очікували український народ.

Коли до Чернігова вдерся загін татар, вороги не змогли захопити добре укріплену чернігівську фортецю, але почали розорювати околиці. Саме тут було розташовано Іллінський чоловічий монастир. Ченці монастиря помолилися у церкві і сховалися у печерах. Опівночі татари вдерлися на територію монастиря, зайшли до церкви, забрали все церковне начиння і лише ікона залишилась неушкодженою. Якась небачена сила не дала варварам доторкнутися святої ікони і не пустила їх до печер, де ховалися ченці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЧУДОТВОРНА «БОРЗНЯНСЬКА» ІКОНА, ЯКА ВВАЖАЛАСЬ МАЙЖЕ СТОЛІТТЯ ВТРАЧЕНОЮ, ПОВЕРНУЛАСЬ ДОДОМУ

У 1695 році було освячено величний Троїцький собор. Того ж року до цього храму, який став частиною нового монастирського подвір’я, яке об’єднало старовинний Іллінський та новозбудований Троїцький, була перенесена чудотворна ікона. Монастир став називатися Троїцько-Іллінським. Мабуть, на час перенесення ікони для неї зробили кіот із срібною шатою.

Чудотворна ікона зникла у 1918 році під час перебування у Чернігові німецьких військ. Нині її місцезнаходження невідоме.

Шата кіота залишилась у Троїцькому соборі. У 1929 році шата кіота була передана до фондів Чернігівського історичного музею, де зберігається і нині.

До нашого часу збереглась фоторепродукція чудотворної ікони. Вона писалась для іконостасу тому і мала відповідні розміри – 95х 65 см

Нині копії чудотворної ікони є в чернігівському Єлецькому монастирі, в зібраннях Національного музею у Києві.

Православна церква двічі на рік святкує дні шанування ікони 10 (23) березня та 16 (29) квітня. 

Олена Ванжула, науковий співробітник відділу наукових досліджень печер та пам'яток археології Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній”.

Інформація взята з Facebook сторінки Вікторії Сидорової.