Вулиця Воздвиженською могла похвалитися далеко нескромними культурними здобутками, які тепер пам'ятає тільки бабця історія.

У середині ХІХ століття до Чернігова увірвався дух новизни. Майже одне за одним дива культурного прогресу там і тут виривали місто з лап провінційного сну.

Чернігів надбав театр, менш як за десятиліття — фотосалон, а ще за два роки — справжній культурний центр: книжкову крамницю Маркуса Кранца. Цей острівець свободи облаштувався 1861 року саме на Воздвиженській. Кранц мав досить демократичні погляди, що відображалося й на розмаїтті книжок у його крамниці. Він же перший дозволив не лише купувати, проте й читати вподобані книги, отак запросто, в магазині.

Тож, не дивно, що саме тут, у крамничці книг, облаштувався знаменитий «Чернігівський листок» — видання Леоніда Глібова, сповнене гумором та прогресивними ідеями.

Прикро, але за дивних обставин крамниця, яка встигла стати клубом передової чернігівської інтелігенції та маяком свободи для молоді, дуже скоро згоріла.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НЕВІДОМИЙ ЧЕРНІГІВ: САДИБИ ПОЛУБОТКІВ ТА МИЛОРАДОВИЧІВ. ФОТО

Проте Кранц не опустив рук і спорудив новий дім, цього разу власний, на розі тієї ж Воздвиженської та Красної вулиць — першу в Чернігові будівлю, зведену спеціально для книгарні. Будинок пережив і свого господаря, і його захоплення, проте, на жаль, загинув під час Другої світової.

Та сама доля спіткала й старовинний будиночок Лещенка — перший справді богемний навчальний заклад: музичне училище Кіндрата Сорокіна. З'явившись лише 1904 року, досить скоро це скромне царство Евтерпи отримало благословення Імператорського музичного товариства на розширення, а викладачі, багато з яких були відомими музикантами, — можливість вчити чернігівців тонкощам гармонії за програмами кращих навчальних закладів імперії. Символічно, що саме від училища Сорокіна веде свій родовід Чернігівський музичний коледж...

Тепер же стара вуличка, тиха й привітна, носить інші назви, проте завжди не проти нашепотіти мелодії старовини, а може, навіть, далекий відголосок дзвону безслідно щезлої старої Воздвиженки. Прислухайтеся…

На світлині - ріг Пролетарської та Шевченка — нині неіснуюче перехрестя вулиці Родимцева та проспекту Миру. Гора цегли на передньому плані — залишки будинку Кранца. Далі — рештки Олексіївського пасажу та арки південного входу до нього, на горизонті — будиночок приходського священника й будівля хоральної синагоги — нині Молодіжний театр.

Світлина 1943 року, створена з теперішнього проспекту Миру

Джерело – Цікавий Чернігів