Відродити у ЗD знесену більшовиками Вознесенську церкву у Березні на Чернігівщині змогли учасники проекту «Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури. Книга з доповненою реальністю».

Першу презентацію провели 17 березня у селищі, де було зведено легендарний храм ХVIII ст.

В основі проекту – спадщина Таранушенка

Мета ініціативи шляхетна: повернути із вимушеного забуття українські дерев’яні церкви, відновити  самобутність архітектурних шедеврів минулого, реконструювати їхню красу та велич. Як саме? На сторінках книги-каталогу, у вигляді ЗD-моделей, зйомок  лекцій та відеороликів (в онлайн-доступі будуть наприкінці березня). Бюджет складає 1,5 мільйона гривень. Підтримку надає Український культурний фонд.

Одним з рушіїїв стало харківське «Видавництво Олександра Савчука», яке  видає дослідження про українські храми з 2010 року. Зокрема мистецтвознавця, культуролога та музейника Стефана Таранушенка (1889-1976). У 20-х-30-х роках минулого століття він обстежив, сфотографував і описав 180 церков Лівобережжя, які невдовзі були безжально зруйновані радянською владою. На основі цієї спадщини нині вирішили відродити найкращі з них.

Книга із «сюрпризом»

Результатом об’єднання зусиль ентузіастів та держави стала книга з доповненою реальністю, яку нещодавно надрукували у вказаному видавництві. Наклад в 1 тисячу примірників скерують, здебільшого, до районних та обласних бібліотек, краєзнавчих музеїв, фахівців тощо. Попит є, тому книгу додрукують. Влітку вона з’явиться у вільному продажу за доступною ціною. У цьому під час презентації у Березнянському історико-краєзнавчому музеї імені Григорія Вірьовки запевнив Олександр Савчук.

«До нашого видання включено  матеріали Стефана Таранушенка усього про 5  храмів, 3 з яких – на Чернігівщині», - повідомив видавець.

У книзі зокрема представлено описи, креслення та фото Троїцької церкви у Пакулі (зведена 1710-го), Вознесенської у Березні (1759-1761) та Миколаївської у Нових Млинах (1760), де нещодавно віднайшли ікони.

Ознайомитися із унікальним виданням пощастило журналістам, які побували у Березні під час прес-туру чернігівського медіа-центру «Моє місто». Майстри пера та мікрофону переконалися: книга дає змогу не лише прочитати і уявити стародавні дерев`яні храми, але й побачити їх віртуальні копії. Для цього слід навести смартфона на QR-код, який вміщено наприкінці кожного розділу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З ДОПОВНЕНОЮ РЕАЛЬНІСТЮ: КНИГУ ПРО ЗНИЩЕНІ ДЕРЕВ`ЯНІ ЦЕРКВИ ПРЕЗЕНТУВАЛИ У БЕРЕЗНІ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ. ФОТО

Відроджена краса

У 1990-ті існувала програма реконструкції Вознесенського храму в «натурі», в скансені-заповіднику у Пирогові під Києвом. Але щось не склалося. Тому учасники проекту пішли інших шляхом – відроджувати віртуально. Зібрали архітекторів, програмістів, веб-дизайнерів і заходилися створювати тривимірні моделі.

Аби усі бажаючі могли побачити 3D-відновлення Вознесенської церкви, на її колишньому місці, по вулиці Шевченка у Березні, поблизу офісу ТОВ «Березнянський», встановили інформаційний стенд. На ньому - інформація про церкву, її характеристики та зовнішній вигляд. Відсканувавши QR-код на стенді, можна «викликати» на екран смартфону 3D-модель знищеного храму.

«Репресована» церква постає в ранковому, денному чи нічному вигляді з різних ракурсів, навіть з висоти пташиного лету. Масштабність та легкість архітектурного шедевру, зведення якого ніжинський майстер Панас Шолудко завершив у 1761 році, зачаровує навіть сучасних фахівців. Що й зрозуміло, адже високий Вознесенський храм спорудили із соснового брусу без жодного цвяха. Вежі-слупи, поєднані аркою, нагадували урочисту браму. Окрасою був 4-ярусний іконостас із чудовим малюванням і золоченим різьбленням. Найцінніші ікони нині можна побачити в Національному художньому музеї у Києві.

«Українські дерев’яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади, вони завжди втілювали народне уявлення про красу, велич, про присутність Бога на землі», - наголосив видавець.

На жаль, нині візуалізація – один з небагатьох способів зберегти пам'ять про дерев`яні храми. Лише одиниці не знищили вогонь, вандали та мародери…

Матеріал підготував кореспондент «Високого Валу» Станіслав Клопот