Можлива загибель людей та домашніх тварин приносить у родини біду та розпач. Ймовірні випадки, коли грозові розряди ушкоджують електроапаратуру, особливо комп’ютери. Тому пропонуєть досить детальну розповідь про таке явище як «блискавка».

Вciма мовами слово "блискавка" означає миттєве, короткочасне явище. Око людини не може уловити її всю відразу, в одну мить. Що ж таке блискавка? До думки, що природа блискавки - електрична, вперше в XVII ст. дійшов великий російський вчений М. Ломоносов.

3 того часу накопичено велику кількість даних про особливості грозових явищ. Процес виникнення блискавок нині добре відомий. При замерзанні крапель води у хмapi спочатку перетворюється в лід їх поверхня. При цьому вона заряджається позитивно. А в центрі краплі залишається вода, заряджена негативно. Поступово i вона перетворюється в лід, але замерзнувши, крапля часто розривається. Осколки оболонок крапель, які несуть позитивний заряд, переміщуються у верхню частину хмари, а центральне ядро рухається вниз, при цьому передається земній поверхні негативний заряд.

У підсумку система - "хмара -земля" перетворюється в гігантський конденсатор, між оболонками якого i проскакує потужна хвиляста icкpa - блискавка. При цьому повітря розжарюється до 25000-27000°С. Тиск у ньому підвищується до декількох тисяч атмосфер, відбувається мовби гігантський вибух. Звук від вибуху - це i є гpiм. Його гуркіт чути тому, що при великій протяжності каналу блискавки звукові хвилі від віддалених його частин приходять до спостерігачів одна за одною. Вони можуть доходити до нас не лише прямим шляхом, але i відбиватися від різних частин хмари або від земної поверхні.

Звичайно, гpiм ми чуємо після спалаху блискавки. Це пояснюється тим, що світло розходиться набагато швидше, ніж звук. Знаючи швидкість поширення звуку близько 333 м/с, можна порахувати, скільки секунд пройшло з моменту спалаху блискавки до грому i визначити, на якій відстані відбувається гроза.

Учені розрізняють декілька видів блискавок - лінійні-стрічкоподібні, рідше точечні i кульові.

Є внутрішньохмарові розряди, коли блискавки замикають сусідні хмари. Найчастіше ми не бачимо яскравих каналів таких блискавок (вони заховані товщею хмар), а лише спостерігаємо великий освітлений обшир - розсіюване свічення хмари або плоску блискавку.

Бувають блискавки, які летять із хмари горизонтально. Їх називають блукаючими. Інколи вони поширюються до 50 км. Бувають блискавки стрічкоподібні - наче біжать по горизонту, повторюючи при розряді одну i ту ж форму.

Але найпоширеніші - блискавки між хмарами i землею. Вони зигзагоподібно йдуть до землі. Мають багато відгалужень, які також направлені до низу, але не yci з них можемо ми бачити.

Рідше виникають кульові блискавки. Це газова куля, голубуватого кольору, розміром від 10 до 30 см у діаметрі. Вона дуже легка i pyхається разом з повітряним потоком. Іноді кульова блискавка вибухає i спричиняє біди, особливо, коли з повітряним потоком потрапляє в приміщення, інколи вона зникає безшумно. Природа кульової блискавки і нині залишається однією із найбільших загадок.

Підмічено, що в одні дерева блискавки ударяють частіше, в інші - рідше, а в треті майже не влучають. Про це можна судити з рубців грозоударів. Особливо значні бойові шрами у дуба. Нерідко можна бачити дуб, у якого стовбур розпорений від вершини до коріння.

У які ж породи дерев блискавки ударяють частіше, а в які рідше i чому? Статистика свідчить, що найчастіше вона попадає у високі дуби i тополі, які ростуть на відкритій місцевості. Блискавка влучає також у сосну i ялину, рідше акацію i майже не чіпає клена, орішник, а на півдні - лаврове дерево. Так, iз 100 ударів блискавки на дуб припадає - 54, тополю - 24, ялину - 10, сосну - 6, бук - 3, липу - 2, акацію - 1.

У багатьох літературних джерелах зазначається, що надійним укриттям під час грози може бути береза i клен. Але фактами це не підтверджено. I ось чому. У 20 км від Житомира е селище Денеші. Місця там навдивовижу красиві. Поряд прекрасний ліс - урочище "Циганські дубки". Але це місце i грозонебезпечне: майже кожне десяте дерево (дуб чи сосна) мають добре видимі сліди блискавок. Не обійшла увагою блискавка i березу, залишивши глибоку борозну по всьому стовбуру до самої землі. Чому цей район грозонебезпечний? Скалисті береги річки Teтepiв з урочищем "Циганські дубки" складені гранітом. Його висока електропровідність i є причиною частих блискавок у цьому районі.

Встановлено, що у нормальних умовах атмосфера завжди заряджена позитивно, а земля з рослинами - негативно. У залежності від структури рослини мають різну електричну провідність. "Уразливість" дуба, тополі, хвойних порід пов'язана з їх структурою i глибоким заляганням кореневої системи, що відносно зменшує опір i цим якби притягує блискавки - миттєвий розряд атмосферної електрики. Тому ми частіше i бачимо на цих деревах сліди бли­скавок.

Багато хто боїться громовиці, особливо, коли вона проходить над головою, коли все небо у блискавках й гримить грім. Боятися, зрозуміло, не потрібно, але бути обережними, необхідно. Якось відомий американський спеціаліст по грозах доктор

К. Макихрон сказав: якщо ви почули гpiм, блискавка вас уже не вдарить. Якщо ви побачили блискавку, вона вже не попаде у вас. А якщо вона у вас ударить, ви про це не взнаєте.

Якщо гроза застала вас у лісі, найкраще всього зупинитися на галявині між дерев, але не менше, ніж за 15 м від них i подалі від дуба. А надійний захисток від грози - кущі, хащі лісу. I ще у «скарбничку пам'яті»: перед грозою необхідно терміново заховати антени переносних приймачів, ліквідувати протяги в приміщенні.

Як можна передбачити грозу? Використовуючи місцеві ознаки: колір неба, хмар, силу i напрям вітру, тиск, вологість i температуру повітря. Перш за все слід пам’ятати головне: гроза рідко буває в холодну погоду. У наших широтах во­на буває з травня по вересень.

Щоб знизити ризик під час грози на відкритій місцевості:

• Не можна ховатися під високі дерева, особливо поодинокі. Що цікаво: найбільш небезпечними з них є дуб, тополя, ялина, сосна. Дуже рідко блискавка влучає у вербу i клен, а найменш вірогідна її атака на кущі.
• На відкритому просторі краще присісти у суху яму, траншею. Тіло повинно мати якнайменше точок дотику із землею, не лягайте на землю, бо тим самим збільшуєте площу ураження розрядом, а краще слід сісти, злегка нагнувши голову, аби вона не була вище предметів які знаходяться поряд;
• Не ховайтеся в невеликих спорудах, хатинах, будинках, наметах, тим більше серед острівців дерев. Не потрібно бігти.
• Якщо вас двоє, троє чи більше, - не скупчуйтеся в укритті разом, а ховай­теся поодинці, бо розряд, як відомо, пepe6iгaє через контакт людських тіл. Перебуваючи у сховищі, ноги тримайте вкупі, а не розкидано, тим самим звузивши площу можливого ураження розрядом; негайно слід позбавитись ycix металевих пред­метів, які є на вас чи при вас: лопати, сокири, ножі, браслети, навіть годинники - покладіть у захищеному місці подалі від себе;
• Під час грози припиніть прогулянку на велосипеді або верхи на коні - велосипед поставте якнайдалі від себе, а коня прив'яжіть, бажано до не високого дерева i не до паркану;
• Не можна купатися під час грози, але якщо гроза застала під час купання, то слід до берега добиратися повільно, спокійно, не вимахуючи руками; якщо гроза застала вас на човні, то треба вибратись на берег, а якщо це зробити неможливо, то слід сидіти нерухомо, витягши з води весла.
• У горах маємо уникати різних виступів, підвищень.
• Небезпечними можуть бути i металеві предмети, отже не варто знаходитися поряд із ними.

Якщо ви перебуваєте в приміщенні:

• Негайно зачиніть yci двері, кватирки, вікна і відійдіть подалі від них, також тримайтеся на відстані від електроприладів, труб, взагалі будь-якого металевого начиння;
• Не користуйтесь водогоном, в жодному разі не слід митися у ваннах;
• Утримайтеся дзвонити по телефону, при великій потребі робіть це швидко одразу ж після чергового грозового розряду.