17 вересня 1989 року в Чернівцях відкрився перший фестиваль української сучасної пісні та популярної музики «Червона рута». Ця подія, поза сумнівом, сколихнула країну. Хоч її ініціатори просто нагадали всім нам, що мова — душа народу, пісня — його дух, а разом вони здатні відродити історичну пам’ять та національну гідність. Щоправда, завдання, які ставив перед собою фестиваль, не втратили актуальності й сьогодні — стимулювати розвиток української поп-музики, виявити нові таланти та пробудити інтерес молоді до рідної пісні. Про це ми говоримо з виконавчим директором «Червоної рути» Мирославом МЕЛЬНИКОМ.

— Мирославе, чим став для України цей пісенний конкурс?

— Фестиваль «Червона рута» народив нову молодіжну музику, якої до цього не існувало. Вона стала національно визначеною не тільки завдяки україномовному тексту пісень — їхній зміст революційно змінився. Як відомо, до фестивалю наша офіційна естрада мала право звертатися тільки до двох тем: партія і кохання. Крім того, нова молодіжна музика стала національно орієнтованою й завдяки музичній тканині та її виражальним засобам. Не побоюся високих слів, але, на мою думку, фестиваль «Червона рута» розбудив в українському слухачеві національну свідомість.

Бачили б ви, з яким захопленням сприймалися пісні «Ще не вмерла Україна» та «Коляда» на сл. Богдана Ігоря Антонича у виконанні володаря Гран-прі Василя Жданкіна! Як приймали Марію Бурмаку з піснею «Ой не квітни, весно» на слова Олександра Олеся та піснею, присвяченою Героям Крут «На Аскольдовій могилі поховали їх» на вірш Павла Тичини. Як аплодували гурту «Кому Вниз», коли вони вийшли з піснею «Суботів» на слова Тараса Шевченка та «Ельдорадо» на вірш Володимира Самійленка.

«Червона рута» започаткувала в Україні національний шоу-бізнес. Після фестивалю було проведено перший в історії країни загальноукраїнський концертний тур: 87 концертів переможців «Рути-89» по всій Україні пройшли з небувалим успіхом у переповнених залах.

Саме «Червона рута» ознайомила світ із сучасною українською молодіжною культурою. Так, 50 лауреатів першого фестивалю виступили з низкою концертів у Канаді. 25 переможців другого фестивалю здійснили велике турне по Західній Європі, в подібному турне взяли участь 26 лауреатів третього фестивалю. Їм присвятили матеріали найбільші закордонні теле- і радіопрограми, а також газети США, Канади, Німеччини, Франції, Бельгії, Угорщини, Польщі, Словаччини

— До речі, як склалася доля лауреатів фестивалю? Чи всі талановиті учасники одержали належне визнання як у журі, так і у публіки?

— Що й казати, найстарший та найбільший в Україні україномовний фестиваль молодіжної музики став основним постачальником зірок для вітчизняної естради. Руслана, Олександр Пономарьов, Ані Лорак, Альоша, Віктор Павлік, Росава, Млада, гурти «Скрябін», «Тартак», «Танок на майдані Конго», «Піккардійська терція», «Мертвий півень», «Плач Єремії»…

Багато пісень, виконаних вперше на фестивалі, одразу стали хітами, які співали мільйони людей. Миттєво вчора зовсім невідомі музиканти перетворилися на кумирів української молоді кінця 80-х—початку 90-х років. Уже протягом наступного року вся Україна співала «рутівський» репертуар «Братів Гадюкіних», Віки, Андрія Миколайчука, Олександра Тищенка, «ВВ», Ірини Білик, «Тризубого Стаса» та інших.

Загалом перемога на фестивалі давала змогу молодим, ще не відомим виконавцям взяти участь у концертах і гастролях фестивалю, отримати визнання української публіки, а згодом, сповідуючи творчу концепцію «Червоної рути», що ∂рунтується на оригінальності, неповторності, сучасності та національній визначеності в музиці, перемагати на інших конкурсах.

— Відомо, що фестиваль подорожує Україною. Чи всюди він мав однаковий успіх?

— На мою думку, про успіх фестивалю можна говорити тоді, коли організаційний бік вартий його творчих результатів. Особливо якщо це фестиваль конкурсний. За 22 роки відбулось  одинадцять фестивалів «Червоної рути»: в Запоріжжі, Донецьку, Криму, Харкові, Дніпропетровську, двічі — в Чернівцях, чотири рази в Києві. Вважаю успіхом те, що починаючи з 1989 року і досі проведення музичних фестивалів в Україні не відбувається без участі переможців «Червоної рути».

— У який спосіб відбираєте конкурсантів? Чи є для них вікові або інші обмеження?

— Щоб потрапити до фіналу, конкурсантам слід взяти участь у відбірковому конкурсі. «Червона рута» — єдиний в країні музичний фестиваль, що проводить відбіркові конкурси в усіх 24-х обласних центрах, містах Сімферополі, Севастополі, Києві. Фестиваль — не комерційний. Наше завдання — пошук та виведення на велику сцену молодих невідомих виконавців. Тому, на відміну від інших фестивалів, участь у «Червоній руті» не потребує жодних вступних внесків, а вхід для глядачів вільний, що робить ці заходи доступними для всіх охочих. Основна вимога участі у відбіркових конкурсах фестивалю — виконання трьох пісень українською мовою. Вік конкурсантів у жанрах популярної, сучасної танцювальної, акустичної, рок- та іншої музики — від 11 до 34 років.

— Не секрет: нині українцям пропонується чимало вдало розкручених фестивальних проектів. Як «Червоній руті» вдається триматися на плаву?

— В Україні розкрученими фестивальними проектами вважаються тільки ті, які можна побачити на екранах телевізорів. Вони здебільшого представлені традиційною популярною музикою, що її добирають телеканали як розважальний продукт для своїх телеглядачів. Не секрет, що ця аудиторія представлена переважно людьми середнього та пенсійного віку. Саме вони визначають рейтинговість телеканалів. Оберігаючи спокій улюбленого глядача, музика фестивалів та шоу-програм на телебаченні обслуговує смаки старших людей. Натомість фестиваль «Червона рута» потрібний сучасній прогресивній молоді. Триматися на плаву допомагають актуальність музичних жанрів — рок- акустичної, сучасної танцювальної, популярної, іншої (експериментальної) музики, де є місце новому пізнанню, пошуку альтернативи, експериментові, ризику, конфліктності, новаторству. Жанр українського автентичного фольклору покликаний сформувати в молоді смак та залучити до пізнання глибинних національних традицій.

— Коли планується провести черговий фестиваль? Чим він вирізнятиметься?

— ХІІ Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики «Червона рута» відбудеться з 17 по 20 листопада 2011 року в Києві. Зважаючи на загальнодержавне значення фестивалю, його підтримує Міністерство культури. Підготовку ми розпочали ще торік: провели 27 відбіркових конкурсів у всіх обласних центрах, Сімферополі, Севастополі та Києві. У них взяли участь понад 5000 осіб — це майже 3000 гуртів і солістів.

У фінальних змаганнях фестивалю візьмуть участь 850 молодих виконавців — переможців відбіркових конкурсів. Змагання пройдуть відразу в шести найпопулярніших музичних жанрах (популярна, рок, сучасна танцювальна, акустична, інша музика, український автентичний фольклор).

Спеціально для участі у фестивалі молоді музиканти створять близько 300 нових пісень українською мовою.

Особливу увагу ХІІ Всеукраїнський фестиваль «Червона рута» привертає появою нового жанру — українського автентичного фольклору. Він додався вперше і буде представлений у трьох напрямах. Традиційний народний спів — виконання українських народних пісень в автентичній давній манері співу, обрядові дійства — календарні обряди, звичаї молодіжних зібрань і дозвілля, обряди родинно-побутові, юнацькі та дитячі, народна інструментальна музика — гра на традиційних народних інструментах в автентичній давній манері, кобзарсько-лірницька традиція. Виконавці фольклору, як і інших жанрів, — молодь.

Наталя БОРОДЮК,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Мирослав МЕЛЬНИК. Народився 1967 року в Івано-Франківську. Закінчив Національну музичну академію. Працював у Національній філармонії, директором Української експериментальної лабораторії фольклору. Брав участь у роботі експедицій МНС України з врятування культурної спадщини.

ЩО МОЖНА СЛУХАТИ

Рок-музика, 35 гуртів, з них: «Бі інкредібл» (м. Сімферополь), «Стрибок до неба» (м. Донецьк), «ДТ-75» (м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська обл.), «Діп таун» (м. Харків), «Пестициди» (м. Чернівці), «Фреда лута» (м. Татарбунари, Одеська обл.), «Трутні» (м. Київ), «KALIKAband»      (м. Київ), «Мулен руж» (м. Баранівка, Житомирська обл.), «Чумацький шлях» (м. Хмельницький), «Соніз» (м. Чернігів), «Час уперед» (м. Цюрупинськ, Херсонська обл.), «Інший світ» (м. Івано-Франківськ).

Інша музика, 9 гуртів, з них: «Хорея козацька» (м. Київ), «Рома Малеротта» (м. Севастополь), «Буднітай» (м. Черкаси), оркестр «Бобовата» (м. Івано-Франківськ), «Забава Brass» (м. Кам’янець-Подільський, Хмельницька обл.), «Джем бабл бенд» (м. Чернігів), «ІLLARIA» (м. Київ).

Акустична музика (10 солістів та гуртів), з них: гурти «Крапка» (м. Запоріжжя), «Друже музико» (м. Одеса), «Телері» (м. Київ), «Вперше чую» (м. Київ).

Сучасна танцювальна музика (10 гуртів), з них: гурти «Альтер его», «Ді Форс».

Популярна музика (27 солістів та гуртів), з них: Тетяна Ігнатенко (м. Бердичів), Тетяна Радостєва (м. Київ), Руслана Лоцман (м. Черкаси), Анна Шатілова (м. Запоріжжя), Юлія Голуб (м. Хмельницький), Іван Сафаров (м. Дружківка, Донецька область).

Український автентичний фольклор (70 солістів та гуртів), з них: гурти «Дай Боже» (Київ), «Радониця» (м. Сімферополь), «Первоцвіт» (с. Златоустівка, Волноваський р-н, Донецька обл.), гуцульська капела «Бай» (с. Замагора, с. Бистрень, с. Верхній Ясенів, Верховинський р-н, Івано-Франківська обл.), тріо гурту «Муравський шлях» (м.Харків), гурт «Мокоша» (м.Вінниця), «Щедрик» (м. Славута, Хмельницька обл.), «Сіверські клейноди» (м.Чернігів), «Волиняни» (м. Рівне), «Михайлове чудо» (м. Київ), інструментальна капела «Надобридень» (м. Київ); сольний спів: Катерина Масленкова (м. Севастополь), Мирослава Копинець (м. Ужгород), Олена Андрієнко (1992 р.н., смт Н.Водолага, Харківська обл.). 

 Адреса статті: http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/miroslav-melnik-chervona-ruta-predstavit-novij-zha/