10 липня 1944 року у Чернігові з'явився табір німецьких військовополонених №177, котрий містив в собі 12 табірних відділень розташованих по Чернігівській області.

Після того як до Чернігова почали прибувати військовополонені, німці їх розташували до табірного відділення №6 котре знаходилося на Сіверянці, та табірного відділення №2 котре було в районі бази МТС Коти.

Спочатку військовополонені залучалися на дрібні роботи по розборах завалів та прибиранню вулиць.

В 1946 році була проведена оцінка зруйнованого міста та вирішено, які об'єкти можна відновити, а які будувати заново. Саме з цього року німецьких військовополонених почали серйозно залучати до відбудови Чернігова.

Старожили міста згадують, що їхніми силами відновлені будівлі теперішнього Апеляційного суду, готелю «Десна», школи номер 17, будівлі міської лікарні по вул. І. Мазепи, Красної площі, двоповерхові будинки по вулицях Музична та Коцюбинського, зведений залізничний вокзал та багатьох інших споруд.

У 1948 році частина німецьких полонених була репатрійована та відпущена по домівках, а частина, разом з табором №177 переведена до м. Сталіно (Донецьк).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: БІЛЯ МЕНИ ЕКСГУМУЮТЬ КЛАДОВИЩЕ НІМЕЦЬКИХ ПОЛОНЕНИХ. ФОТО

На сьогодні у Чернігові зберіглося одне офіційно зареєстроване кладовище німецьких військовополонених табірного відділення №6 яке знаходиться біля лижної бази за адресою: м. Чернігів, вул. Малиновського 59.

На ньому відбувалися поховання німецьких військовополонених з 1944 року по 1947 рік. Немало з них померло від хвороб та тяжких умов праці та поховано на цьому кладовищі. Найвища смертність зафіксована зимою з 1944 року на 1945 рік.

У 1948 році, коли військовополонені були відпущені по домівках, кладовища залишилися нікому не потрібними. У післявоєнний час це кладовище нікого не цікавило, а з часом  стало у занедбаному стані. Лише інколи на дерев'яних стобчиках які були на могилах, підфарбовували цифри, котрі означали особистий номер військовополоненого та номер могили.

У 1997 році за ініціативою Германа Пфайфера – людини, яка стояла біля витоків дружніх стосунків міста Чернігова та Меммінгена кладовище було відновлене. Відомо, що на ньому поховано 288 осіб з числа військовополонених, які померли у 1944 – 1947 роках. Їхні прізвища встановили через архіви КДБ.

Окрім німецьких військовополонених, знаходиться ще 28 осіб інших національностей (Австрійці, Поляки, Словени, Угорці, Французи, Чех та один Українець) - котрі воювали у складі німецької армії проти СРСР.

Німецька влада виділяє кошти на догляд кладовища військовополонених. На кладовищі покояться як і молоді так і дорослі солдати та офіцери, наймолодших з них четверо (Peter Willen 1926 – 30.04.1945р., Rudi Hartmann 1926 – 27.02.1945р., Erich Kollmeier 1926 - 1944, Walter TheiB 1926 -1944).

Загалом на 1951 рік по Чернігівській області налічувалося 8 кладовищ німецьких полонених, в самому Чернігові офіційно 2 кладовища, а неофіційно від 3-х до 4-х. На сьогодні зберіглося лише одне в Чернігові.

Автор – Костянтин Дерев’янко