Зараз неможливо уявити собі сучасний будинок без душу. Це просте пристосування для прийняття водних процедур, яке в більш сучасному варіанті представлено кабіною — сантехнічним боксом. Відповідно до Вікіпедії, слово походить від французького douche та італійського doccia, що перекладається як «водостічна труба».

Історія виникнення душу: від посудини з черпаком до технологічний кабін

Багато хто вважає, що в стародавні часи панувала повна антисанітарія, що досить далеко від істини. Спеціальні приміщення та примітивні пристрої для прийняття водних процедур були ще в Стародавньому Єгипті, Індії та інших частинах світу. З давніх давен люди намагалися стежити за чистотою своїх тіл, але для цього спочатку були лише прості посудини, в котрі наливалася вода.

Жителі стародавнього світу виконували гігієнічні процедури таким чином: збивали мильну піну (а перше мило з'явилося ще в Шумерської цивілізації), розтирали її по всьому тілу, а потім змивали водою, зачерпуючи її потроху з великої судини або використовували глеки. Шляхта мала спеціальних помічників, які стояли за невисокою перегородкою та обливали пана або пані водою.

Більш складні душові системи з'явилися, як і багато незамінних побутових винаходів, у Стародавній Греції. Вони мали вертикально розташовані труби, по яких вода йшла вгору. Зображення давньогрецьких душів збереглися на декількох афінських вазах, що датуються IV ст. до н. е. Схожі системи донині застосовуються, наприклад, у спортивних залах, басейнах або на пляжах.

Душова система поступово змінювалася, поки в XIX столітті не стався новий виток сантехнічної історії. Звернемо увагу на Англію в період правління короля Георга III. У 1810 році з'являються громіздкі душі, які складалися з басейну, шланга і спеціального резервуара для води, що розташовувався зверху. Прототип піддону оснащувався насосом для подачі води. Для свого часу така конструкція була зручною та проривною, але в висоту вона займала близько 25 метрів. До того ж вода циркулювала в системі по кільцю, що досить негігієнічно.

Добре знайоме нам пристосування зі змінною лійкою створив німець Ганс Грое, засновник компанії Hansgrohe. Через кілька років він доповнив свій винахід шлагном. Це зробило душ більш компактним та зручним. До того ж інженерна знахідка Ганса Грое уможливила виготовлення такого самодостатнього елемента санвузла, як душова кабіна. Тепер житель будь-якої цивілізованої країни має можливість просто та з комфортом приймати розслабляючий теплий або бадьорливий прохолодний душ у себе вдома.

Як підтримувати чистоту в домашній душовій

Сучасна душова кабіна не тільки відкриває широкі можливості для створення практично будь-якого дизайну ванної кімнати, але й не створює складнощів в прибиранні.

Щоб конструкція завжди була чистою, достатньо дотримуватися простого правила: після кожного використання необхідно обдавати внутрішню поверхню спочатку гарячою, а потім холодною водою. Далі заберіть вологу ганчіркою з мікрофібри.

Чистити душову кабіну з миючим засобом потрібно планово не рідше одного разу на місяць та в міру необхідності. З нальотом від води та забрудненнями справляються як домашні складові (лимонна кислота, харчова сода, оцет, горілка, кухонна сіль), так і будь-який магазинний засіб для чищення душових кабін. Якщо його немає, стінки та дверцята можна обробити спреєм для вікон, а піддон — тим ж миючим, яке ви використовуєте для раковин.