У ХVІІ столітті на Чернігівщині набули поширення ярмарки і їх кількість значно зросла після включення Лівобережної України в єдину митну систему Російської імперії.

В середині ХVІІІ ст. щороку збиралося 111 ярмарків у 44 населених пунктах. Важливе значення мав продаж товарів, привезених з-за кордону – Німеччини, Італії, Туреччини тощо.

Після заселення півдня України і приєднання Правобережної України ярмарки на Чернігівщині втратили переваги прикордонних.

У ХVІІІ ст. в Новгороді-Сіверському тричі на рік відбувалися ярмарки, які тривали 2-3 і більше тижнів.

Сюди приїжджали купці з Вязьми, Тули, Калуги, Москви. Вони привозили промислові товари, з Черкас, Криму доставляли рибу, сіль, з степових районів-коней, рогату худобу.

У першій половині ХІХ ст. економічний розвиток Новгорода-Сіверського дещо уповільнився. Місто опинилося осторонь від нових промислових центрів і торгових шляхів. Але значний прибуток приносила торгівля, товарообіг якої сягав 300 тис. карбованців сріблом. Основне місце в торгівлі новгород-сіверського купецтва посідали традиційні товари – конопляне прядиво та олія, крейда, вапно, ліс, камінь. Ярмарки давали значний прибуток, бо на них привозили товарів приблизно на 100 тис. крб. сріблом.

За даними 1910 року в місті щорічно проходили чотири ярмарки з товарообігом у 200 тис. карбованців. Ярмарки проходили на чотирьох площах міста. На Петрівській площі в день Св. Петра і Павла збирався багатолюдний ярмарок, на якому здебільшого продавались сільгосптовари і риба з південних губерній Росії. Торгівля «красними товарами» була незначна, бо приїжджали купці з найближчих повітових міст: Стародуба, Кролевця і Глухова. Обсяг мануфактурної і сільськогосподарської продукції сягав до 50 тис. крб. сріблом. Петрівський ярмарок вирував до п’яти днів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В УКРАЇНУ ПОВЕРТАЄТЬСЯ СПЕКА

На площі біля Спасо-Преображенського монастиря проходив одноденний ярмарок на Спаса. На цій площі були збудовані монастирем постійні ятки і весь прибуток належав обителі. Яток було не більше двадцяти, прибуток сягав до 18 тис. крб. сріблом.

Із відомостей від 24 серпня 1836 року Новгород-Сіверського городничого про товари, які були привезені в місто для продажу на Спасо-Преображенському ярмарку:

«Русские товары: шерстяные изделия: Сукна – высшего сорта – 4 штуки, мерою от 23 до 24 аршин, ценою от 8 до 12 руб. за аршин; 869 руб; среднего сорта – 15 штук от 10 до 15 аршин, ценою от 5 до 8 руб; 1170 руб; нижнего сорта – 20 штук, мерою от 10 до 15 аршин, ценою от 3 до 4 руб.; 810 руб;

Особо значительных товаров не было.

Крестьянские шерстяные изделия: кушаков – 50 штук.

Бумажные изделия: нанки – 100 штук, в штуке от 40 до 50 аршин, ценою за аршин от 50 до 80 коп; 2800 руб.; платков разной величины – 200 штук, ценою от 4 до 6 руб.; 950 руб.

Льняные и пеньковые изделия – 800 аршин на сумму 2 тыс. руб.».

На площі серед міста були збудовані постійні ятки на вигляд «гостинного двору», в яких продавали «красные, железные и рыбные товары».

На Масляну тут збирався багатолюдний ярмарок, майже такий як Петропавлівський, а іноді, за гарної погоди, і більший. Прибуток складав до 40 тис. крб. сріблом.

Ще на одній невеличкій площі міста були збудовані м’ясні ятки. Під час ярмарок, за побудову балаганів і за місця від приїжджих купців, місто отримувало прибуток 425 крб. сріблом. 1845 року на ярмарки в місто були завезено різних товарів на суму 84855 крб. сріблом.

За переказами, там, де бере початок сучасний парк ім. Т.Шевченка, розміщувався базар, що займав територію до 5 га. Майдан перед ним називався площею Святого Хоми, де щорічно, 19 жовтня, проводився ярмарок. Ярмарки проводились і на Жгані, крім торгівлі там влаштовували і різні розваги для дітей.

Ці традиції продовжуються й зараз, але в інших масштабах. Хоча ще у 80-х рр. ХХ ст. на ярмарках в місті торгували крамом з Сумщини, Одещини, Білорусі, Прибалтики, Криму, Росії.

За матеріалами Музею «Слово о полку Ігоревім».