Також, в подальшому експерти з'ясували, що вбитого хлопця ще й душили. Зведену сестру хлопця невідомий нелюд теж задушив, у неї на шиї експерти виявили сліди механічної асфіксії.

Тоді на пошуки вбивці підняли на ноги всю міліцію району та долучили працівників оперативних підрозділів міліції області.

Координували роботу слідчо-оперативних груп на місці пригоди начальник УМВС України в Чернігівській області Олександр Михайлик та прокурор області Сергій Мірошниченко. 

Працівники міліції разом з колегами з прокуратури відпрацювали безліч різних версій скоєння цього вбивства. Проводилися перевірки піднаглядового елементу, поквартирні опитування мешканців будинку та інші заходи, направлені на скоріше вирахувати нелюда або нелюдів, які скоїли цей злочин.

Саме такі заходи та злагоджена робота обох структур дали тоді свій швидкий позитивний результат. Вже через кілька годин після виявлення трупів оперативники карного розшуку вийшли на 21-річного жителя Ніжина, на якого вказували речові докази. Молодик після скоєння злочину намагався втекти з області. Саме біля посту «Вертіївка», де проходить міжнародна автомагістраль, оперативники й затримали лиходія.

Слідством були встановлені всі обставини скоєння злочину. Адже підслідний з самого початку визнавав вину в повному обсязі, що буває дуже рідко. Події розгорталися так. 5 грудня батько дівчини пішов на роботу, він працював сторожем. Після обіду до нього прийшов пасинок, допоміг протопити приміщення. Сказав, що раненько збирається їхати на роботу в Київ. І пішов додому. Ввечері він зайшов до сусіда, вони вийшли покурити на сходовий майданчик. Згодом господар запросив сусіда в гості.

Як тільки вони прийшли у кімнату, дівчинка, яка була там, пішла на кухню. Чоловіки сиділи, дивилися телевізору, розмовляли, випивали. У них закінчилися цигарки. От господар і попросив гостя сходити за цигарками. Той відмовився. Господар вилаявся, вимкнув телевізор і став міняти диск у програвачі. Таке ставлення не сподобалося гостю.

Він схопив ніж, що лежав на столі і вдарив потерпілого в правий бік. Поцілив у печінку, другий удар прийшовся на рівні легень, третій у шию. Поранений намагався вихопити у зловмисника ножа, хапався за лезо. Та марно, тільки руки порізав. Закривавлений, осідаючи на підлогу, він встиг двічі крикнути сестрі: «Сестричка, тікай!». Та вона не встигла.

Дівчинка сиділа спиною до дверей. Душогуб підскочив до неї ззаду, і накинув на шию провід зарядки від мобільного. Малолітня намагалася вирватися, хапала його за руки. Він душив її хвилин п'ять, доки дитина не перестала ворушитися, а потім покинув лежачою на підлозі в кухні. Зробив так, щоб не залишати свідка.

Повернувся в кімнату, побачив, що перша жертва ще жива. Господар квартири стікав кров'ю, але мав шанс вижити, якби йому надали термінову меддопомогу. Та у гостя не було намірів його рятувати, він задушив брата дівчинки.

Роззирнувшись у квартирі, він став збирати те, що йому сподобалося: мобілки, навушники, плеєр, ігрову приставку. Зібравши речі, замкнув квартиру, і пішов до своєї подруги. Було вже за північ. Джинси і реглан у нього були у крові. «Побився», - так пояснив дівчині ще й попросив випрати одяг. Про речі сказав коротко: «Мені повернули борг». Він переночував у своєї дівчини, а наступного дня його затримали.

Матеріали кримінальної справи склали три томи. Судовий розгляд почався ще у квітні. Справу розглядав Ніжинський суд, колегіально, двоє суддів і троє народних засідателів. В червні цього року суд виніс вирок: за вбивство двох осіб, одна з яких малолітня дитина, довічне ув'язнення і два роки позбавлення волі за крадіжку майна з квартири загиблих. Остаточне покарання - довічне позбавлення волі, більш суворе покарання поглинуло менш суворе. До того, ж суд присудив 100 тисяч гривень відшкодування моральної шкоди, яку засуджений має сплатити на користь  батька убитої дівчинки.

Суд погодився з доводами обвинувачення, що не часто буває. Вина підсудного була повністю підтверджена матеріалами кримінальної справи. Малолітня дівчина була вбита умисно, цинічно і холоднокровно, з метою приховування іншого злочину.

Підсудний на суді поводився спокійно. Виправдовував себе: «Це не я, це все оте, що я випив». Проте вирок було винесено найсуворіший - довічне позбавлення волі.

Засуджені до довічного позбавлення волі мають право подавати клопотання про помилування після відбуття ними не менше 20 років призначеного покарання. Та це не означає, що його задовольнять. Як правило, довічники помирають після 5-7 років ув'язнення.

До речі, вирок ще не вступив у законну силу, і засуджений має право оскаржити його у Апеляційному суді.