Система відеоспостереження «Безпечне місто», на яку торік було витрачено понад 3,3 мільйони гривень з бюджету Чернігова поки що не виправдовує покладених на неї сподівань.

На численні недоліки скаржаться поліцейські, які стверджують: поки що не можуть розпізнавати номери машин, а як показала практика експлуатації, частина з камер просто «вимикаються» з роботи, коли це буває необхідно.

«Її технічний стан не відповідає нашим вимогам», - так коротко охарактеризував роботу системи «Безпечне місто» начальник ГУНП в Чернігівській області Едуард Альохін.

«Ми хотіли сучасні камери, які дозволяли б контролювати місто. А поки що не отримали нічого, тому що те, що намагаються запустити – не запускається. Програмне забезпечення не відповідає вимогам. Технічні характеристики камер також залишають бажати кращого. Вони не включаються просто. Працюють по аналогії програм «Епіцентра» та «Сільпо». Вони працюють на рух і спрацьовують через раз. Працює лише одна камера. Інші не працюють, якщо під словом «робота» мати на увазі повноцінне функціонування. Деякі з них можуть включатися на 15 хвилин, потім вимикатися», - продовжує він.  

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ДО КІНЦЯ РОКУ В ЧЕРНІГОВІ ВСТАНОВЛЯТЬ 30 КАМЕР ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ

Встановили, але не те, що просили

Менш категоричний в оцінках ситуації заступник Альохіна Олександр Потапенко.

Він зазначає: система запрацювала у тестовому режимі з січня 2017 року.

Повноцінно повинна була б запрацювати з лютого, однак вже понад 2 місяці поліцейські спільно з підрядниками та представниками міськради, яка надала копам доступ до системи відеоспостереження(сервери та інше ообладнання на балансі міськради), виправляють недоліки.

До прикладу, камери не розпізнають автомобільні номери на великій швидкості, погано зчитують дані вночі, а при написанні програми, не врахували, що камера повинна автоматично повідомляти про виявлене правопорушення.

«Вони номери сканують, показують, але, так би мовити, в режимі камер для торгових центрів. Тобто, швидкості 3-4 кілометри за годину. А у нас їздять 60-100 кілометрів, а коли є угон машини – то ще й швидше. Тому вони просто не встигають розпізнати номер», - розповідає Потапенко.

Хоча ще торік поліцейські просили, щоб ці та інші функції були враховані в проекті.

«Ми хотіли щоб це були відеокамери, з яких ми могли відмотати запис і зробити зачіпку, яка нам дасть змогу розкрити злочин.

Ми пояснювали, що хочемо 2 види відеонагляду: один, який буде здійснювати нагляд за дорожнім рухом. Щоб камера знімала в онлайні і відео зберігалось десь місяці 2.

І друге, щоб протягом року камера могла зчитувати номери і набивати базу даних. Щоб потім могли ввести в базу даних номер машини, і нам видавало результат того, де бачили цю машину. Це дало б змогу відслідковувати факти стеження за машиною, до прикладу.  

Нас почули, ми спочатку пропонували перекрити 9 в’їздів в місто і потім нарощувати їх кількість в місті. З такою концепцією звернулись до Владислава Атрошенка, він нас почув, затвердили на сесії і почали реалізовувати.

Складно проходив тендер, поки Прозорро визначило, хто буде переможцем, не до кінця погодили з нами проект і вийшло так, що зробили акцент на більшу кількість камер, ніж те, що хотілось нам.

І коли проект був реалізований, ми почали пояснювати, що нам треба інше. Мерія більше переживає за клумби, лавочки. Ми запропонували: давайте наведемо лад з дорожнім рухом, а з лавочками – потім. Ми підряднику пояснили це і зараз працюємо», - пояснює він.

Коли система відеоспостереження запрацює як треба?

Загалом, зараз у Чернігові працюють 37 камер відеоспостереження. З них – проблемних 7, які і повинні зчитувати автомобільні номери, але цього не роблять.

Як працює нормальна система відеоспостереження, поліцейські показали на прикладі Ніжина: там програма розпізнає номери і позначає кожний номер на машині як це видно на фото.

У Чернігові програма, коли спрацьовує, «видає» усі розпізнані номери одним рядком.

В місті над Остром систему відеоспостереження встановлювала київська фірма FF-GROUP.

В чернігівському тендері із сумою майже в 3,3 мільйони гривень перемогло ТОВ «Українські новітні телекомунікації», яку свого часу журналісти «Української правди» пов’язували із дружиною Генпрокурора Юрія Луценка, народним депутатом від БПП Іриною Луценко.

Безпосередньо ж зараз при усуненні недоліків і налаштуванні системи працюють із субпідрядником – фірмою «Кобі-сек’юріті».

Що цікаво, її назва схожа на фірму з Василькова ТОВ «Кобі дістрібьюшн», яка також брала участь у чернігівському тендері, запропонувала найнижчу ціну(майже на 300 тисяч дешевше) за встановлення системи «Безпечне місто», однак її пропозицію відхилили.

Олександр Потапенко, розповідаючи про причини недоліків у роботі системи, говорить перш за все про невідповідність програмного забезпечення вимогам поліцейських.

«На початковому етапі були неправильно сформовані технічні умови. Наприклад, ситуація із датчиком руху, через який камери просто «вимикалися». Зараз цю ситуацію вже виправили. По роботі вночі також опрацьовуємо варіант, щоб на тих вулицях, де встановлені камери, залишати нічне освітлення. Говорити про те, що система відеоспостереження не працює – не можна. Вона працює, картинку ми отримуємо, однак інших важливих даних ні» - говорить він.

Ці та інші моменти зараз вирішуються з підрядником, який обіцяє зробити систему не гірше, ніж у Ніжині. Деякі з камер вони демонтували для подальшого налаштування, з «софтом» працюють фахівці.

Кінцевий результат обіцяють показати міському голові Владиславу Атрошенку та представникам поліції 20 квітня.

Зазначимо, на лютневій сесії міськради депутати ухвалили рішення про збільшення фінансування програми «Безпечне місто». Цього року у Чернігові планують встановити 110 камер відеоспостереження, замість 75, які планувалися.

Нагадаємо, що у Прилуках завдяки відеокамерам вдалося знайти викрадену автівку по «гарячих слідах».